1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Eкономікa

Від "націоналізації" в Криму постраждав увесь великий український бізнес

За рік після анексії Криму самопроголошена влада конфіскувала в українських оліграхів мільярдні активи. Найбільших збитків зазнали група "Приват" та СКМ. Компанії розробляють плани захисту своєї власності.

Крім усієї державної власності від так званої "націоналізації" в Криму постраждав увесь український великий бізнес, хоча кожен по-різному. Петро Порошенко втратив "Севастопольський морський завод" та пов’язані з ним підприємства. У Олександра Лещинського забрали ПАТ "Кримхліб".

Однією з перших жертв "націоналізації" стала група "Приват", співвласником якої є голова Дніпропетровської облдержадміністрації Ігор Коломойський. Зокрема, це стосується активів та майна "ПриватБанку". Самопроголошений голова Криму Сергій Аксьонов пояснив це необхідністю повернути гроші вкладникам цього банку.

Ігор Коломойський

Ігор Коломойський

У кредитній установі не сприймають таку аргументацію. "Якщо вас грабують на вулиці і кажуть, що це для того, аби комусь допомогти, то не думаю, що це є законна дія. Нас обікрали, пограбували", - заявив DW генеральний заступник голови правління "ПриватБанку" Юрій Пікуш. Він не пов’язує відчуження з політичною позицією Коломойського. "Я пов’язую це з політичною позицією іншого пана, якого ми не дуже поважаємо, пана президента Росії Путіна", - уточнив Пікуш.

Юристи готують відповідь

За словами топ-менеджера, у "Приватбанку" забрали більше, ніж було необхідно для повернення вкладів. "Там же, крім депозитів, було дуже багато активів, які і зараз знаходяться на території Криму, якими зараз користуються російські окупанти. А ще потенційна неможливість заробляти гроші. Ми втратили бізнес", - говорить Юрій Пікуш. За його словами, кримське регіональне управління було одним з найбільших та найуспішніших. Топ-менеджер розповів, що "ПриватБанк" звертався до Росії з проханням повернути активи, проте не отримав відповіді. Установа готує дії з цього приводу. "Міжнародні юристи займаються підготовкою відповідних документів. Поки недоцільно розкривати цю інформацію", - додав Юрій Пікуш.

Крім того, 3 вересня було ухвалено рішення про відчуження 32 АЗС у Криму, а також складу пально-мастильних матеріалів у Сімферополі. За повідомленням "Інтерфаксу", заправки працювали під брендом "Укртатнафта". В інформагенції зазначили, що загалом у вересні було "націоналізовано" 87 об’єктів, які належать групі "Приват". Серед них, наприклад, санаторій "Форос" згодом було оцінено в понад 40 мільйонів доларів США.

Втратили зв’язок

Рінат Ахметов

Рінат Ахметов

Телекомунікації як один зі стратегічних ресурсів стали об’єктом "націоналізації" в Криму. До кінця 2014 року всі мобільні оператори припинили надавати послуги на півострові. За повідомленням ЗМІ, "Астеліт" (ТМ Life:)) був останнім, який припинив роботу. У компанії СКМ розповіли, що складнощі з наданням послуг він почав відчувати восени. "Сьогодні базові станції оператора в Криму відключені. Малоймовірно, що у компанії буде можливість продовжити роботу в регіоні у найближчому майбутньому", - заявили в СКМ. Станом на 31 грудня 2014 року активи "Астеліта" були "цілковито амортизовані до залишкової вартості".

Ще менше пощастило "Київстару". 27 лютого було відчужено його "рухоме та нерухоме майно". "Спроби привласнити собі наше обладнання та іншу власність - протизаконні", - заявив DW директор з корпоративних зв’язків "Київстар" Михайло Шуранов. Оператор призупинив свою діяльність в Криму в серпні 2014 року "через вторгнення у офіс в Сімферополі невідомих озброєних осіб, які встановили там стороннє обладнання". За даним фактом Генпрокуратура України порушила кримінальне провадження, а МВС проводить досудове розслідування.

Обладнання залишається приватною власністю

Своїм співробітникам "Київстар" запропонував або переїзд в інші області, або скорочення з виплатою компенсації. "Відповідно до вимог фінансового обліку, обладнання мережі зв'язку "Київстар" вартістю 13 мільйонів доларів США було списане з балансу компанії. За законом, воно залишається приватною власністю компанії. "Київстар" буде аналізувати всі доступні юридичні інструменти для захисту своїх прав та інтересів", - підсумував Шуранов.

Та сама доля спіткала і телекомунікаційний бізнес групи СКМ: "Укртелеком", мобільного оператора "ТриМоб" та групу Vega. "Ми не бачимо законних підстав для "націоналізації" майна операторів на території півострова Крим та розцінюємо це як посягання на приватну власність", - заявили в СКМ DW. "Зараз проводиться всебічна юридична експертиза ситуації, що склалася, а також розробляється план подальшого захисту своєї власності, в тому числі і в міжнародних судах", - додали у прес-службі.

Дмитро Фірташ

Дмитро Фірташ

Фірташ перереєструвався

Під "націоналізацію" потрапила і інфраструктура. Зокрема, ще в червні минулого року були відчужені об’єкти водного господарства, потім системи газопостачання. Це стосується ПАТ "Кримгаз", частина якого належала "Нафтогазу", частина - олігарху Дмитру Фірташу. "У мене теж відібрали облгази. Вони все інфраструктурно позабирали", - заявив Фірташ в інтерв’ю DW.

З іншого боку, його два великих підприємства - "Кримський титан" та "Кримсода" - змогли продовжити роботу, перереєструвавшись за російським законодавством. "Я просто вважаю, що у нас іншого виходу не було. В мене там колектив: 6000 людей на одному заводі, 4000 - на іншому. Я підкоряюся тій ситуації, яка є, інакше неможливо було б працювати", - пояснив Дмитро Фірташ.

"Крименерго" забрали

СКМ втратила свої активи в енергетичній сфері, зокрема в "ДТЕК Крименерго". Його відчуження в січні стало для групи несподіванкою. "Ми не бачимо підстав для такого кроку, - розповіли в СКМ. - На даний момент не отримано жодних судових рішень, в яких би йшлося про якісь порушення".

Загалом ситуацію з активами групи в Криму неможливо систематизувати, оскільки вона відрізняється між активами, уточнили в прес-службі. Банки ПУМБ та "Ренесанс Кредит" закрили всі свої відділення в Криму та припинили діяльність, те саме стосується страхової компанії "АСКА". Активи групи "Метінвест" припинили господарську діяльність на півострові. "Керченський стрілочний завод" працює, хоча і втратив 80 відсотків ринку збуту - це Україна та країни Балтії - та намагається зберегти робочі місця (майже 800 співробітників).

Відшкодування збитків

Самопроголошена влада в Криму заявила, що після 1 березня нинішнього року нові рішення щодо "націоналізації" не будуть прийматися. За словами старшого партнера юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Романа Марченка, якщо держава через політику невизнання анексії може вимагати лише компенсації за неможливість користуватися майном у певний період, то приватний інвестор може позиватися і щодо відшкодування втраченого назавжди майна. "Ми заявили декілька таких справ у Криму від імені наших клієнтів і чекаємо, чим буде мотивувати подібні рішення кримський суд і далі верховний суд у Москві", - розповів Марченко.

Інший шлях - це використання Договору про захист інвестицій між РФ та Україною. "Він передбачає можливість звернення або до суду в Гаазі, або до Стокгольмського арбітражу і доведення, що була втрачена інвестиція", - пояснює юрист. Однак проблема полягає в тому, що інвестиції робилися на території України і невідомо, чи визнають ці суди подібне звернення як таке, що стосується інвестицій за кордоном. Також Роман Марченко попереджає, що ця процедура дорого коштує. "Мільйон доларів - треба орієнтуватися на таку цифру. Про невеликі інвестиції мова не йде, для них - тільки кримські та російські суди", - уточнює юрист.