1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Відмирання нервових клітин – не проблема?

Смерть починається з народження. Принаймні, в мозку. У немовляти кожна нервова клітина має 25 тисяч контактів. У віці трьох років таких контактів лише 15 тисяч. Непотрібні клітини відмирають, а залишаються лише ті, що постійно „в роботі”. Наскільки це небезпечно?

default

Набиратися досвіду, вчитися, переживати – все це особливо в перші роки життя пов’язано зі швидким відмиранням нервових закінчень в оболонці головного мозку. Дорослі позбуваються своїх мозкових клітин іншим способом, наприклад, вживаючи наркотики чи алкоголь. Вважається, що сп’яніння вбиває тисячі клітин головного мозку. Вчений Ґергард Рот з Бременського університету каже, що це – не велика проблема:

„Навіть якщо щодня відмирають тисяча чи 10 тисяч нейронів, це дрібниці, бо їх там іще 100 мільярдів. Мозок неймовірно здатний до компенсацій, тому, коли він ще не занадто старий, він може компенсувати майже все”.

Але це не означає, що тепер можна спокійно заливати очі й не думати про наслідки для здоров’я. В більшості алкоголіків спочатку відмовляє печінка, а вже потім - мозок. Природне відмирання мозку, без прискорення цього процесу алкоголем чи іншими наркотиками, починається набагато пізніше, ніж вважалося тривалий час. Продовжує Ґергард Рот з Бремена:

„Нещодавно було встановлено, що в нормальних людей така дегенерація мозку до 85 років відбувається інакше, ніж ми думали. Так зване „велике відмирання” мозкових клітин відбувається між 80 та 90 роками життя й не таке масштабне, ніж досі вважалося”.

Поки з мозком усе в порядку, людина зберігає ясну голову аж до глибокої старості, як показали останні наукові дослідження:

„Великого загального погіршення не буває. В людей зменшується емоційність. Протидіяти цьому ніхто дуже й не намагається, бо зменшення емоційності – це сильний соціальний стабілізуючий фактор. Люди стають передбачуваними. Маленькі діти щодня хочуть щось нове, підлітки теж, але колись настає спокій. Тобто зменшення емоційності – це перевага для стабілізації суспільства. Наша моторика залишається дуже пластичною аж до глибокої старості, наш розумовий розвиток сягає свого піку в 30 років і потім поступово йде на спад. Але втрата гнучкості розуму в старості компенсується за рахунок життєвого досвіду. Отже, всі ці процеси зовсім не такі трагічні, як можна подумати”.

Але колись між 80 та 90 роками життя в мозку утворюються „пробки”. Це білкове сміття, яке накопичується і утворює так звані „бляшки”. З часом відмирає дедалі більше важливих контактів нервових клітин. Сама по собі смерть мозку настає, як правило, в результаті нестачі кисню, як буває наприклад, коли стає серце. Ґергард Рот:

„Це відбувається в кілька етапів, адже мозок помирає не в одну секунду. Спочатку зупиняється активність оболонки головного мозку й ми втрачаємо свідомість. Але це ще не смерть, просто людина більше не свідома. Потім відмирають частини середнього мозку, проміжного мозку, потім в людини відмирає реакція, і критичний момент настає тоді, коли цей процес сягає стовбуру мозку, який відповідає за дихання і обіг крові. Тоді людина помирає, якщо звичайно, не підтримувати в ній життя штучно. Тому смерть мозку – це нормальний механізм загальної смерті тіла”.

Сучасна медицина дозволяє трансплантувати органи в пацієнтів, чий мозок уже помер. Для тих, кому ці органи потрібні, це рятує життя.

  • Дата 13.11.2005
  • Автор За матеріалами кореспондентів
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APDR

Також за темою

  • Дата 13.11.2005
  • Автор За матеріалами кореспондентів
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APDR