1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Втікачі в Україні не байдужі до президентських виборів

Як і де голосуватимуть втікачі, яких в Україні, за даними ООН, нараховується вже щонайменше десять тисяч? Це питання з'ясовувала кореспондент DW.

Центральна виборча комісія суттєво спростила процедуру зміни місця голосування для переселенців з Криму, який офіційно отримав статус окупованої території. До 19 травня усі бажаючі, що мають намір проголосувати, могли звернутися до будь-якого відділення держреєстру і за наявності паспорта та письмової заяви внести себе у список виборців за місцем тимчасового проживання. Однак для тих, хто вимушено залишив східні українські області, такого спрощення не передбачено. Причину зміни місця голосування їм потрібно було підтвердити документально: відрядження, редакційне завдання, тощо.

Реєстраційний ажіотаж

Найбільше переселенців зосереджено на Львівщині та у Київській області, розповіла в інтерв’ю DW правозахисниця, член Координаційної ради громадських ініціатив з допомоги кримчанам Ольга Скрипник. Саме у цих регіонах відповідно і спостерігався найбільший ажіотаж щодо зміни місць голосування. І якщо на Львівщині відділи реєстру працювали, як то кажуть, до останнього клієнта, то в українській столиці ситуація була дещо інакшою. "Мені відомо, що далеко не всі кримчани змогли змінити свою виборчу адресу. Я особисто бачила в чергах сотні людей і один працівник для прийому звернень. А ще київські відділи чітко зачинялися о 18 годині, і жодних тобі поступок. Щоправда вже не змушували кримців писати заяви, достатньо було й паспорта", - розповідає Скрипник.

На Львівщині ж охочих внести себе у виборчий список серед переселенців теж не бракувало. "Черги були в останні дні, були й такі, що запізнилися і мали намір внести себе до списку через суд", - каже начальник відділу адміністрування Держреєстру на Львівщині Федір Алєйніков. За його даними, на Львівщину приїхало близько півтори тисячі людей з Криму, і приблизно вісімсот мають право голосу. "Гадаю, що більшість з них зареєструвалася і прийде на вибори", - додав чиновник.

Східні голоси залишились "незахищеними"

Окрім півтори тисячі кримців на Львівщину приїхали і до тисячі мешканців східної України, повідомила в розмові з DW правозахисниця з Луганська Галина Олійникова. "Бажаючих проголосувати є чимало, принаймні тут безпечно, - каже вона. - А от на сході, в силу загрози власної безпеки, сумніваюсь, що буде ажіотаж, і в інші області навряд чи поїдуть".

Попри всі спрощення для кримчан, східні голоси залишилися "незахищеними", каже представниця КВУ Оксана Дащаківська. "Україна втратить голоси східних переселенців, оскільки люди, які рятуються від небезпеки, не думають про документи, щоб підтвердити причину зміни місця голосування. Отже, підтверджуючих документів, мають небагато", - пояснила експерт.

Окремі дільниці

Скрипник припускає, що правові перешкоди щодо голосування східних переселенців не є випадковістю. "Така владна байдужість засвідчує, що хтось при владі не зацікавлений у волевиявленні східного виборця", - каже вона. Принаймні, зауважила далі активістка, в української влади не стало політичної волі, аби відкрити для переселенців спеціальні дільниці.

Про окремі дільниці йшлося вже давно, зазначає Скрипник. Одна адреса для голосування - це було б дуже зручно як для приїжджих, що не знають місцевості, так і для інформування в ЗМІ, пояснює активістка і додає: "Це важливо і для патріотичного настрою, що нас бачить держава, дбає про нас, зробила окрему дільницю. Організаційно це було можливо".

Історичний вибір

Скрипник переконана, що внутрішніх переселенців в Україні значно більше, аніж 10 тисяч осіб, про що повідомив комітет ООН у справах біженців. Причому, їх кількість постійно зростає. Справа в тому, каже експертка, що ООН опирається зазвичай на офіційні дані з регіональних департаментів соцполітики, але далеко не всі переселенці реєструються. "Я, приміром, не зареєстрована. Не бачу в цьому потреби, бо ця реєстрація нічого не дає - ані роботи, ані житла. А витратити не неї треба близько двох днів", - зазначає Ольга Скрипник. Реєструються лише ті, кому передбачені соцвиплати. Отже, каже вона, більшість молодих людей, які, до речі, мають право голосу, ніде не зареєстровані.

Разом з тим, незважаючи на всі складнощі, переселенці, й кримці зокрема вважають ці вибори президента історично важливими. "Такими, що переламають хід історії, змінять вектор країни, звідси і така активність", - пояснила правозахисниця.