1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Всі знали: рано чи пізно Лондон стане ціллю терористів

Головною міжнародною темою, до якої прикуто світову увагу, залишаються теракти в Лондоні. Нагадаємо, що в четвер в результаті серії вибухів у метрополітені та на площі Тавісток Сквер загинули щонайменше 37 чоловік, більше 700 зазнали поранень. В Лондоні триває розслідування.

default

Поки що правоохоронці не знають, чи існує насправді угруповання, яке назвало себе ланкою Аль-Каїди і взяло відповідальність за теракти. У повідомленні, яке екстремісти розмістили на електронній сторінці в інтернеті, говориться, що це – помста за дії британців в Іраку та Афганістані. Там же містяться погрози на адресу Данії та Італії. Терористи зазанчають – вони прагнуть того, щоб світові метрополії охопили шок та паніка. Втім, поки що, досягти цього їм не вдалося. Розповідає Любомир Петренко:

Вибухи в Лондоні пролунали в той час, коли в шотландському містечку Ґленіґлз проходила зустріч глав держав та урядів семи найрозвинутіших країн світу та Росії. Господар саміту британський прем“єр Тоні Блер спробував заспокоїти своїх гостей і продовжити роботу.

„Ми не можемо допустити того, щоб насильство змінило наше суспільство. Ми не дозволимо змінити й роботу нашого саміту. Ми продовжимо наші консультації, спрямовані на те, аби покращити цей світ. Теракти в Лондоні жодним чином не послаблять нашу рішучість захищати цінності нашого суспільлства й боротися з тими, хто намагається рзпалювати фанатизм та екстремізм“

Учасники саміту ухвалили рішення засудити варварські теракти, а також - не змінюватии порядку денного. Хоча сам Блер мусив покинути Шотландію і злітати в Лондон на екстренне засідання кабінету. На цей час британського прем“єра на саміті заступав його асистент Майкл Джей.

Тим часом депутати Європарламенту в Страсбурзі безпорадно слідкували цілий день за новинами на телеекрані. Приблизно така ж пригнічена атмосфера панувала тут 15 місяців тому після теракту в Мадриді. Президент Європарламенту Хозеп Борель попросив депутатів хвилиною мовчання вшанувати пам“ять жертв терактів:

„ Як президент парламенту і як громадянин держави, яка минулого року мусила пройти через жахіття терору, я хотів би висловити солідарність з британським народом. Ми всім серцем з ним. Терору ніколи не вдасться подолати цінності миру та демократії“.

Президент Європеської комісії Жозе Барозу заявив, що ЄС готовий надати британському урядові будь-яку допомогу у розслідуванні теракту. Як підкреслив пан Барозу: „Не можна допустити, щоб Європейський Союз перетворився на територію дій терористів.

Варто нагадати, що після терактів 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку та 11 березня 2004 року в Мадриді Євросоюз вирішив дуже ретельно координувати свої антитерористичні дії. Зокрема, значно покращено обмін інформацією між спец-службами різних країн-членів. Всі необхідні дані надходять у центральну штаб-квартиру Європолу в Гаазі, де вже проводиться її аналіз. Розроблено спрощену процедуру для того, щоб влаштовуати спостереження за особами, підозрюваними у причетності до терорзму, блокувати їхні рахунки тощо.

Утім, оперативні заходи проти терористичних груп може проводити лише відповідна національна служба. Координація міжнароних дії щодо безпосереднього знешкодження небезпечних злочинців перебуває ще досі на досить низькому рівні. Про що неодноразово скаржився голова Європолу голландець Ґійс де Вріс. За його словами, для організації скоординованих дій проти злочинного угруповання в усіх 25-ти країнах-членах Євросоюзу може знадобитися більше року.

Про необхідність співпраці на міжнародному рівні наголошують і німецькі політики. Про це заявив, зокрема федеральний канцлер Німеччини Ґергард Шредер. Розповідає корреспондент «Німецької Хвилі» в Берліні Наталя Фібріг.

Ґергард Шредер висловив впевненість, що терористичі акти були спрямовані і проти зібрання Великої вісімки в той час, коли її лідери обговорювали шляхи подолання голоджу та бідності в Африці. „Це свідчить про рівень зневаги злочинців до простих людей”, заявив Ґергард Шредер. Міністр закордонних справ Йошка Фішер запевнив британців у „ непохитній солідарності”. „Тероризм не може перемагати, і він не переможе.”, - підкреслив Йошка Фішер.

До особливої пильності закликав німецьке населення міністр внутрішніх справ Отто Шилі.

"Нам не можна впадати в паніку. За таких обставин наша заповідь завжди зберігати спокій."

Шилі провів паралелі між терактами в Нью-Йорку, Стамбулі, Мадриді та Лондоні. Він підкреслив, що на прицілі терористів перебувають всі європейські відкриті суспільсва. Однак прямих доказів про загрозу Німеччині немає, сказав міністр.

Водночас в Німеччині вжито додаткових заходів безпеки. Поліцейські загони посилено в аеропортах, на залізницях та на кордонах, перевіряють усі британські установи. Міністр повідомив також про створення при уряді центру, який координуватиме та перевірятиме усі заходи, де можлива загроза тероризму.

Німецька опозиція також висловлює обурення з приводу терактів у британській столиці. Невдовзі після вибухів у Лондоні своє співчуття висловила кандидат на посаду канцлера від Союзу ХДС/ХСС Ангела Меркель.

"Я дуже сподіваюся, що вдаться врятувати якомога більше життів та забезпечити цим людям достойне майбутнє.Ці людененависницькі атаки спрямовані не тільки проти британського народу, а також проти демократії на свободи."

У рядах опозиції стають гучнішими вимоги підняти рівень безпеки в Німеччині на вищий щабель. Речник з внутрішньополітичних питань коаліції ХДС/ХСС Гармут Кошик наголосив, що такі атаки доводять недосконалість системи безпеки на Заході та підкреслив потребу запровадження в Німеччині дієвої антитерористичної концепції.

У Великобританії, яка після Сполучених Штатів та Іспанії стала ціллю терористів чітку концепцію захисту проти терактів, уже давно було розроблено. ЇЇ почали зповаджувати одразу після атак 11 вересня в Нью-Йорку. Розповідає Юрій Залізняк:

Після теарків 11 вересня суму в бюджеті Великобританії, що виділялася на боротьбу з терроризмом було суттєво збільшено. Мова йде про мільярди фунтів стерлінгів. Значну частину з них спрямували на додаткове фінансування розвідки МІ5 та МІ6. Лише протягом 2003 року до її лав стали 200 нових шпігунів. Це були загалом молоді мусульмани, вихідці з країн Сходу. Додаткові кошти спрямували також на створення системи прослуховування у громадських установах. Наступним кроком – 2004го - було збільшено кількість камер спостереження. До 4 мільйонів. 500 тисяч з них розташували у столиці Великобританії –Лондоні. Нині на 14 мешканців міста припадає по одній камері. Теоретично кожний лондонець та гість столиці мав потрапляти на плівку щоденно кілька разів. Такі методи боротьби з терроризмом, викликали критику правозахисних організацій, зокрема, «Міжнародної амністії». Але пересічні британці, право на особисте життя яких начеб-то порушувалося, не мали нічого проти. Згідно з опитуваннями громадської думки, 90 відсотків з них жертвували цим правом заради безпеки. Втім, як мешканцям Лондона, так і правоохоронцям добре було відомо, що найуразливішим об»єктом міста є метро. Саме тому, незважаючи на камери спостереження та відсутність урн, щоб неможна було підкласти вибухівку, тут регулярно проводили навчання з громадської оборони. Розповідає Брайян Паддік – заступник керівника лондонської поліції.

Протягом останніх місяців та років ми працювали разом із транспортною поліцію, з поліцією району «Сіті», зі швидкою, з пожежниками. Ми розігрували саме такий сценарій. Тож він був добре відпраціьований і ми змогли втілити його вжиття.

У Лондонському метро, побудованому 1863 - найдавнішому у світі, зазвичай евакуацію оголошували кілька разів на тиждень. Щоразу, як хтось залишав там валізу, або й звчайну дамську сумочку. Це правило запровадидли 30 років тому, коли Великобританія ще боролася не з міжнародними террористами, а із власними – з Північної Ірландії. Ми маємо 30річний досвід боротьби з терроризмом – плюблятли повторювати співробітники британських служб безпеки.

Які уроки мають винести для себе інші країни після терактів у одному з найзахищеніших міст світу - Лондоні, в інтерв”ю „Німецькій хвилі” розповів Віктор Бульмер-Томас – директор Британського королівського інституту міжнародних відносин:

Всі знали: рано чи пізно Лондон стане ціллю терористів. Нас всі про це попереджали, спецслужби нас попереджали. Люди в Лондоні знали, що це питання лише часу. І всі ми не помилялися. Було вжито багато заходів Лондон навіть взагалі ледь не зробили закритим містом. Але неможна повністю захистити місто проти тих, хто налаштований здійснити там теракт. Те, що сталося в четвер, доводить лише наступний факт: навіть міста, які настільке добре підготовлені, як Лондон, не можуть бути повністю застраховані від терактів. Я зараз не буду згадувати назви, але у Європі є багато інших столиць, які до цього просто не готові.

Тетяна Карпенко