Вступ Палестини в ООН: Німеччина між «проти» й «утриматися» | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Вступ Палестини в ООН: Німеччина між «проти» й «утриматися»

У палестинців небегато шансів стати повноцінним членом ООН. У Раді безпеки ООН у них замало прихильників. Окрім США, які мають право вето, проти членства палестинців виступає і Німеччина.

Махмуд Аббас із заявою палестинців на членство в ООН, 23 вресня 2011 року

Махмуд Аббас із заявою палестинців на членство в ООН, 23 вресня 2011 року

Коли палестинці наприкінці жовтня подали заявку на вступ до ЮНЕСКО, Німеччина проголосувала проти. Утім, їм вдалося вступити до організації ООН, зібравши переконливу більшість голосів. Утім, подібного перебігу не варто очікувати зі спробою вступу Палестини до самої Організації Об’єднаних Націй. Тут рішення ухвалюється Радою безпеки, і у палестинців практично немає шансів на позитивне рішення.

США, тісний союзник Ізраїлю, твердо висловлюють своє «ні» вступові палестинців до ООН. Франція та Великобританія утримуються. Росія та Китай виступають за. А що ж із Німеччиною? Відомо, що Берлін у принципі проти вступу Палестини до ООН. Але чіткої позиції ще не було висловлено: німці вирішують між «ні» й «утриматися». Німецький уряд хоче спершу ознайомитися з резолюцією, яку, ймовірно, зрештою винесуть на голосування.

Палестинці святкують подання заяви на членство в ООН

Палестинці святкують подання заяви на членство в ООН

Заяву на вступ палестинців до ООН подав у вересні президент Палестинської автономії Махмуд Аббас. Зробив він цей крок, попри настирливі попередження з боку Ізраїлю та США. У такий спосіб Аббас відреагував на довгий застій у мирних переговорах з близькосхідного питання й продовження розбудови ізраїльських поселень на палестинських територіях.

План «квартету» й німецька реакція

Водночас спробою досягти членства палестинців в ООН Аббас привернув широку увагу до палестинського питання й посилив свої власні політичні позиції. У Німеччині ж його дії не сприйняли із захватом. Реакцією Берліна, який орієнтується передусім на безпеку Ізраїлю, стало попередження про можливу ескалацію насилля на Близькому Сході.

Міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле назвав ініціативу палестинців непотрібним ускладненням і конфронтацією. Він переконаний, що конфлікт можна вирішити тільки шляхом прямих переговорів між ізраїльтянами та палестинцями. Водночас так званий «близькосхідний квартет» з ООН, США, ЄС та Росії відреагував на події запропонованим новим планом для мирних переговорів.

Глава МЗС Німеччини Ґідо Вестервелле

Глава МЗС Німеччини Ґідо Вестервелле

Німецьке керівництво наполягає на тому, щоб саме цей план став орієнтиром для сторін конфлікту, а односторонні кроки, наголошують у Берліні, не допоможуть. Але, коли невдовзі після оприлюднення плану «квартету» Ізраїль видав дозвіл на спорудження 1 100 нових квартир в арабській східній частині Єрусалима, канцлер Німеччини Анґела Меркель відреагувала обуренням. У телефонній розмові з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху вона наголосила, що не має «жодного розуміння» цим діям. Тим часом новий план мирних переговорів залишається лише на папері, жодного кроку до його втілення в життя зроблено не було.

Критика з боку опозиції

Опозиція в Німеччині гостро критикує курс уряду в палестинському питанні. Лунають навіть звинувачення в тому, що своїм передчасним рішенням проти ООНівської ініціативи палестинців Берлін зашкодив просуванню мирного процесу на Близькому Сході. «Уряд Німеччини, фактично, зняв з Нетаньяху зобов’язання стати відкритим для нових мирних переговорів і припинити розбудову ізраїльських поселень», - каже Рольф Мютценіх, експерт з питань Близького Сходу фракції соціал-демократів у Бундестазі.

На переконання політика, німецький уряд також зробив свій внесок у те, що всередині Євросоюзу дійшло до розколу позицій у близькосхідному питанні. У результаті німці тепер довго не матимуть практично жодного впливу в арабських державах, переконаний Мютценіх.

Перспективи в Раді безпеки

Палестинцям треба дев’ять з 15 голосів, щоб їхня заявка на членство в ООН пройшла через Раду безпеки. Існують величезні сумніви, що їм вдасться їх отримати. Утім, навіть якщо ці дев’ять голосів будуть, питання про членство палестинців в ООН буде вирішено негативно через право вето Сполучених Штатів, які є постійним членом Ради безпеки. У випадку провалу палестинці можуть спробувати досягти в ООН статусу спостерігача з розширеними повноваженнями.

Автори: Ніна Вергойзер, Леся Юрченко
Редактор: Христина Ніколайчук

DW.COM