1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Вплив на громадську думку по-німецькому

У Німеччині розпочалася дискусія з приводу запровадження законодавства про вплив на громадську думку. Це сталося після того, як німецьке видавництво Axel-Springer Verlag повідомило про бажання придбати телевізійний концерн ProSiebenSat1, а Федеральне антимонопольне відомство Німеччини застерегло від концентрації великої кількості ЗМІ в одних руках.

default

Сьогодні не можливо уявити собі німецькі засоби масової інформації без газети BILD. Приблизно 4 мільйони німців довідуються про найважливіші новини дня саме з цієї щоденної газети, що має найбільший тираж серед усіх європейських видань. Незважаючи на те, що BILD можна радше віднести до категорії „жовтої преси“, провідні політики країни не зволікають давати цій газеті інтерв’ю, адже знають, що таким чином можуть донести свої думки до більшості німецьких читачів друкованих ЗМІ. Навіть колишній канцлер Німеччини Ґергард Шрьодер нарікав, що німцям для того, щоб бути в курсі подій, потрібні лише газета BILD та телевізор.

Видавництво Axel-Springer Verlag, яке крім газети BILD є власником близько сорока різноманітних міжрегіональних та регіональних газет та журналів, а також співвласником контрольного пакету акцій низки приватних радіостанцій, аудиторією яких є як чотирнадцятирічна молодь, так і пенсіонери, має намір розширити свій вплив на теренах Німеччини. Заплановане придбання телевізійного концерну ProSiebenSat1 додало б до читачів та слухачів Springer приблизно 42 відсотки німецьких телеглядачів. Така концентрація важелів четвертої влади в одних руках – не є добре для демократичної країни - говорить голова асоціації журналістів Німеччини Міхаель Конкен:

Шпрінгер відіграватиме на німецькому ринку провідну роль, адже цьому видавництву вже належать друковані мас-медіа з мільйонним тиражем, я маю на увазі BILD та деякі інші великі щоденні газети, а з телеканалами Sat1 та ProSieben, до рук Шпрінгера перейдуть 50 відсотків телевізійного ринку. Таким чином в німецькому інформаційному просторі утвориться домінуюча сила, а це не може позитивно відобразитись на формуванні громадської думки в демократичному суспільстві.

Антимонопольне відомство Німеччини, яке не може допустити такої концентрації впливу одного видавництва на громадську думку, висунуло вимогу - відмовитись від придбання одного з телеканалів, Sat1 або ProSieben. В свою чергу комісія з розслідування концентрації в галузі мас-медіа в місті Потсдамі також відхилила можливість придбання цих телеканалів концерном Axel-Springer. Голова управління видавництва Springer Матіяс Дьопфнер розкритикував рішення вищезгаданої комісії:

Ця комісія розробила ні з того ні з сього нову модель дозволеної питомої ваги на інформаційному ринку, в якій вперше додаються частки друкованих ЗМІ та телебачення. Вона навіть вимагає створення наглядового комітету, на фоні якого навіть НДР виглядає як найліберальніший економічний рай.

Матіяс Дьопфнер також заявив, що видавництво не бажає відмовлятись від одного з двох телеканалів і має намір погодитись з остаточним рішенням вищезгаданого антимонопольного відомства. Водночас Дьопфнер не повідомив про те, чи Axel-Springer Verlag має намір подати скаргу міністру економіки Міхаелю Ґлосу із вимогою виняткового дозволу на придбання телеканалів. Лише наявність такого дозволу дало б видавництву змогу обійти рішення антимонопольного відомства. Директор дослідницького інституту імені Адольфа Ґрімме, який належить до вузького кола відомих у Європі установ, що займаються дослідженнями з питань політики та культури мас-медіа, вважає, що Німеччині просто необхідна законна база для вирішення подібних питань:

Я вважаю, що вже найближчим часом повинні якимось чином змінитись повноваження федерального антимонопольного відомства. Під час минулої сесії парламенту саме такий проект уже зазнав невдачі. Рішення цієї установи мені видаються доволі свавільними, хоча в разі відмови видавництву, останнє слово залишається за міністром економіки. Але це не вирішило б кардинально цієї проблеми, адже терміново потрібне відповідне законодавство про вплив на громадську думку.

З іншого боку, придбання двох вагомих телеканалів одним з найбільших медіа-концернів Німеччини може відкрити новий розділ в історії німецьких ЗМІ. Видавництво Springer могло б за структурою своєї організації наблизитись до іншого важливого інформаційного концерну Bertelsmann, а це б стимулювало конкуренцію між цими велетнями інформації. Виграти від цього можуть лише споживачі, вважають експерти.

Христина Осташевська