1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вища рада правосуддя: зміна тільки назви чи й змісту?

Верховна Рада України ухвалила закон про Вищу раду правосуддя. Якщо його підпише президент, то чинна Вища рада юстиції перетвориться на орган з новими повноваженнями. Та чи зміниться якість його роботи?

Створення Вищої ради правосуддя (ВРП) - колегіального, незалежного конституційного органу суддівського самоврядування є ключовим пунктом судової реформи, яка стартувала в Україні 30 вересня. Для запуску Вищої ради правосуддя Верховна Рада України мала ухвалити спеціальний закон, який регламентує діяльність нового органу, визначає його функції, порядок обрання та призначення його членів. Це рішення парламент прийняв на нічному засіданні 21 грудня.

Прийняття закону про ВРП було однією з умов переходу до голосування за державний бюджет на 2017 рік. "Закон "Про Вищу раду правосуддя" прийнято. Судді, які приймали незаконні рішення по Майдану і майданівцям, не уникнуть відповідальності. Судова реформа буде реалізована. Громадська рада доброчесності отримає реальні повноваження контролю", - о третій годині ночі після голосування за документ написав на своїй сторінці у Facebook перший заступник голови парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя Леонід Ємець.

Основна функція - кадрові питання

Згідно з новим законом, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення суддів з посади і давати згоду на затримання чи арешт судді. Раніше затримати чи обрати запобіжний захід для судді можна було лише після схвалення парламенту. "Одна з великих переваг Вищої ради правосуддя - це оперативно прийняття рішень про кадрові питання щодо суддів. Тепер, аби затримати суддю, НАБУ не треба буде чекати, коли депутати вийдуть з канікул і проголосують, як це було із суддею Чаусом, а він за цей час просто втік. Тепер всі ці питання вирішуватиме ВРП", - пояснює експерт проекту "Фільтруй суд" громадської ініціативи "Чесно" Галина Чижик.

Крім цього, ухвалений закон дає Вищій раді правосуддя повноваження вносити подання про призначення судді на посаду, створювати органи для розгляду справ про дисциплінарну відповідальність суддів, приймати рішення про переведення судді з одного суду до іншого, узгоджувати кількість суддів у суді та брати участь у визначенні видатків держбюджету на утримання судів, органів правосуддя.

Чи зміниться зміст?

Більшість з цих функцій до сьогодні виконує Вища рада юстиції. Після того, як президент підпише ухвалений Верховною Радою закон, цей орган буде перейменований у Вищу раду правосуддя і матимие розширені повноваження щодо звільнення суддів. До ВПР входитиме 21 особа: десятьох із них обирає з'їзд суддів з числа суддів або суддів у відставці, двох призначає президент, двох обирає Верховна Рада, двох - з'їзд адвокатів, двох - всеукраїнська конференція прокурорів, двох - з'їзд представників юридичних вищих навчальних і наукових установ.

Членом ВПР може бути громадянин України не молодший за 35 років з вищою юридичною освітою і стажем професійної діяльності не менше 15 років. Він має відповідати критерію політичної нейтральності. Не може бути обрана членом Вищої ради правосуддя особа, яка на момент обрання є членом політичної партії або обіймає посаду в партії, обрана на виборчу посаду в органі державної влади (окрім судової) або органі місцевого самоврядування, бере участь в організації та фінансуванні політичної агітації або діяльності. "З юридичного погляду склад представників збалансований. Однак усі хороші закони у нас на практиці завжди вивертаються  в чиїхось інтересах. Більше того, новий склад Вищої ради правосуддя буде сформований тільки через два роки. Тобто увесь цей час у ВРП працюватимуть люди з Вищої ради юстиції", - каже експерт з судової реформи, колишній заступник голови тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів Маркіян Галабала.

Старі кадри

Йдеться про те, що у перехідних положеннях змін до конституції у частині правосуддя, які набули чинності 30 вересня, передбачений перехідний період роботи нинішнього складу Вищої ради юстиції - але вже у Вищій раді правосуддя - аж до квітня 2019 року. Через це, на думку Галабали, суть та якість роботи новоствореної ВРП не зміниться. "Це ж ті самі люди, до яких у суспільства є буде багато питань: чому вони зволікають з притягненням до відповідальності суддів Майдану, чому не подають на звільнення протягом довгого часу одіозних, замішаних у корупції суддях", - каже Галабала.

А от експерт з суддівської реформи Реанімаційного пакету реформ Михайло Жернаков натомість вважає, що суть роботи Вищої ради правосуддя зміниться не тільки за назвою, а й за змістом, оскільки ухвалений закон визначив для ВРП порядок розгляду дисциплінарних справ щодо суддів. 

Дивитись відео 02:22

Судова реформа почала діяти: чого чекати? (30.09.2016)

Аудіо й відео до теми