1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Випробування візами

Українсько-німецькі відносини переживають непрості часи. Коли сьогодні в Німеччині повідомляють про Україну, згадують не про “помаранчеву революцію”, а про черги за візами перед посольством ФРН у Києві.

Біля посольства ФРН у Києві (18.02.05)

Біля посольства ФРН у Києві (18.02.05)

Сьогодні всі німці знають, як виглядає візовий відділ посольства Німеччини в Києві. Його часто показують по телебаченню, газети друкують фотографії, на яких у черзі стоять десятки українців.

Уже кілька тижнів у ФРН вирує так званий ”візовий скандал”. Опозиція звинувачує федеральний уряд у провалі візової політики щодо країн Східної Європи. Чинними кілька років тому ліберальними правилами скористалися злочинці, які завозили в Німеччину нелегеальних робітників і проституток. Опозиція каже, що уряд ”проспав” проблему. Уряд заперечує. Ясність у справу має внести слідча комісія бундестагу, яка працює вже кілька місяців.

Хоча проблеми були й у Росії та Білорусі, в центрі скандалу –посольство ФРН в Україні. Був період, коли число українців, які бажали отримати німецьку візу, зростало як сніговий ком. Німецькі експерти били на сполох, попереджаючи про кримінальні наміри багатьох із тих, хто подавав заяву на туристичну візу. Точних даних про те, яким був відсоток нечесно отриманих віз, немає.

Тенденція до стабілізації

Тепер правила відачі віз змінено, вони знову стали відносно жорсткими. Наприклад, щоб отримати штамп у закордонному паспорті, обов”язково особисто прийти на співбесіду до посольства. Розповідає наш кореспондент Олександр Савицький:

”За офіційною інформацією посольства Німеччини в Україні, найбільше прохачів віз було зафіксовано на початку 2000-х років. Однак в останній час, як повідомив в інтерв‘ю «Німецькій хвилі» керівник консульсько-правового відділу посольства Роланд Шіссау, спостерігається певне зниження кількості заявників:

«2000 року тих, хто бажав отримати візи, було 215 тисяч осіб, а, наприклад, 2004 року –170 тисяч. За два місці цього року ми маємо стільки ж бажаючих отримати візу до Німеччини, як і минулого року в ці ж місяці. Можна сказати, що спостерігається тенденція до стабілізації».

Певне скорочення візитів до Німеччини один з підприємців з тривалим досвідом подорожей в цю країну, шофер приватного мікроавтобусу, який в черзі за візами назвався Юрієм, пояснив посиленням вимогливості з боку німецької сторони. За його словами, зараз необхідно ретельніше аргументувати свою фінансову спроможність та законність в‘їзду до Німеччини, тоді як раніше на відмови у видачі візи наражалися здебільшого явно підозрілі особи. Юрій переконаний, що якщо злочинці чи незаконні трудові мігранти й просякали до Німеччини, то вони вже давно або повернулися додому, або виїхали в Іспанію, Італію чи Португалію, де, на відміну від Німеччини, менш ретельно, за його словами, працює контрольно-поліцейська система.

У міністерстві внутрішніх справ України не підтверджують припущення про збільшення активності кримінальних елементів на українсько-німецькому напрямку. Представник департаменту з боротьби з торгівлею людьми Михайло Андрієнко наголосив, що в останні роки радше спостерігається протилежна тенденція:

«Українських жінок, які залучаються до проституції в Німеччині, я впевнений, виїжджало менше, ніж 2002 року».

Водночас, найбільше українок, які потребують допомоги за кордоном, як каже керівник правозахисної організації ”Ла Страда-Україна” Катерина Левченко, звертається до її організації саме з Німеччини:

«Це не обов‘язково свідчить про те, що проблема стоїть досить гостро. Перш за все це свідчить про активну роботу неурядових організацій».

Оператори «гарячої лінії» ”Ла Стради” кажуть, що до них частіше звертаються обдурені наречені, ніж шукачі роботи в Німеччині.

Хто і чому їде з України до Німеччини?

«Більше 50 відсотків тих, хто звертається за візами, їдуть в Німеччину з приватним візитом, на запрошення родичів чи друзів. Близько 15 відсотків – це ділові поїздки, частка яких постійно зростає. Решта – це спортсмени, діячі культури та інші категорії заявників», – сказав Роланд Шіссау.

Керівник консульсько-правового відділу заохотив бажаючих отримати візи до попереднього запису на співбесіду в посольстві, який можна надіслати факсом, а віднедавна й електронною поштою. Він порадив заявникам ретельніше готуватися до співбесіди і не соромитися докладно відповідати на питання:

«Можливо, тут є проблема з менталітетом. З власного досвіду можу сказати, що наші клієнти здебільшого подають вірно оформлені документи. Однак під час співбесіди з‘ясовується, що вони не відповідають дійсності. Частина заявників буває недостатньо наполегливою, аби довести, що мета його поїздки насправді є абсолютно легальною. Обов‘язком кожного заявника є необхідність переконати в цьому консульського працівника».

Шіссау зазначив, що останніми роками консульство задовольняє близько 90 відсотків заяв про надання віз. А відмову отримують не більше 12 відсотків заявників”.

Луганські студенти хотіли поїхати до Дрездена...

Серед тих небагатьох відсотків відмов у візах, про які говорив керівник консульсько-правового відділу посольства, були й студенти з Луганська. Першу половину березня вони сподівалися провести в Дрездені. Група з 29 студентів факультету європейських студій Східноукраїнського університету ім. В. Даля мала відвідати мовні курси при Дрезденському технічному університеті. Два вузи підписали договір про співпрацю, який передбачає обмін студентами, а в перспективі – подвійний диплом.

Але подорож з Луганська до Дрездена закінчилася, так і не почавшись – українським студентам не відкрили візи. Відмовили всій групі разом із деканом факультету Мариною Недопьокіною:

”У нас були абсолютно всі документи. Я разом із студентами поїздом поїхала до Києва, ми зайняли майже весь вагон. Потім ми пішли до посольства і з кожним студентом була окрема співбесіда. Ми провели в посольстві цілий день з 11 ранку до 16 години. А потім, саме коли президент Ющенко був у Європі, ми отримали відмову”.

Це була вже друга спроба. Перший раз луганські студенти звернулися за візами ще в травні минулого року й отримали відмову. Тоді вони вирішили, що були проблеми з документами й підготувалися більш ретельно – зібрали нові довідки й звернулися до німецького адвоката Ульріха Дренкельфорта. Його допомога мала стати гарантією, що друга спроба отримати візи буде успішною.

Але німецьке посольство вдруге сказало ”Nein”. В обох випадках відмова ніяк не була обґрунтована, що особливо обурило студентів і декана. Не в останню чергу тому, що кожен заплатів 35 євро візового збору. Ці гроші, загалом понад тисячу євро, не повертаються. У відповідь на лист декана посольство відповіло:

”Нам дуже шкода, що вказана у Вашому листі особа не може отримати візу до Німеччини. Та ми б хотіли повідомити Вам про те, що згідно з законом про захист інформації від третіх осіб, ми не маємо права надавати Вам інформацію про причини відмови”.

Отже, з юридичної точки зору, посольство вчинило правильно. Воно не зобов”язано вказувати причину відмови у візі, - пояснив ”Німецькій хвилі” речник Міністерства закордонних справ у Берліні, який однак відмовився коментувати проблему луганчан.

Не допомогло луганським студентам і втручання одного з керівників Дрезденського технічного університету, канцлера Альфреда Поста. Його спроби прискорити реалізацію партнерства між українським та німецьким вузами залишилися безрезультатними:

”Я особисто просив посольство надати їм візи, але мій лист залишився без відповіді. Співпраця між вузами передбачає взаємні візити, а отже українські студенти мають приїхати сюди. Ми не можемо займатися обміном, якщо не видають візи”.

Німецький адвокат українських студентів Ульріх Дренкельфорт констатує, що ліберальна практика видачі віз стала рестриктивною:

”Це означає, що відтоді як слідча комісія бундестагу розпочала роботу, треба рахуватися зі збільшенням випадків відмови у візі. Поки що найрезонанснішою подією стало те, що декану факультету, яка ще кілька тижнів тому була в Німеччині, щоб узгодити деталі програми обміну, відмовили разом з усіма. З юридичною точки зору, я цього не можу зрозуміти”.

Оговтавшись після шоку, студенти Східноукраїнського університету в Луганську не відступають. Вони звернулися за допомогою до державних установ і пишуть апеляції до німецького посольства.

”Ми не можемо все це зрозуміти. Ми не знаємо, що ми зробили неправильно і в чому наша провина. Треба, щоб це пояснили. Адже приходять студенти з батьками і запитують, як таке може статися, що в сучасному світі, після політичних змін, які відбулися в нашій країні, і передусім після візиту нашого президента Ющенка до Брюсселя і його зустрічей з канцлером Шредером і міністром Фішером на початку березня в Берліні”, - каже декан Недопьокіна.

Візові правила для студентів можуть спростити

Нова надія з”явилася після візиту до Києва міністра закордонних справ Німеччини Йошки Фішера. На зустрічах з українським керівництвом у понеділок йшлося про спрощення візового режиму для студентів та викладачів. Попри візовий скандал у Німеччині, офіційний Берлін обіцяє прислухатись до побажань Києва.

А тим часом Дрезденський університет вирішив піти практичним шляхом. Вуз відправить своїх викладачів-мовників в Україну, які проведуть курси німецької в Луганську.

  • Дата 27.03.2005
  • Автор Роман Гончаренко, Крістіане Гоффманн
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOGY
  • Дата 27.03.2005
  • Автор Роман Гончаренко, Крістіане Гоффманн
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AOGY