1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вибух гранати під Верховною Радою: обвинувачених стало менше

Минув рік після кривавих подій під Верховною Радою, коли протести проти конституційних змін переросли в кровопролиття. Попереднє судове засідання в цій справі завершилось поверненням обвинувального акту в прокуратуру.

Сутички під Верховною Радою 31 серпня 2015 року

Сутички під Верховною Радою 31 серпня 2015 року

31 серпня 2015 року, коли депутати обговорювали питання децентралізації та надання окремим районам Донбасу особливого статусу, під стінами Верховної Ради розгорілись запеклі сутички між демонстрантами та правоохоронцями. Обурені схваленням змін до основного закону в першому читанні протестувальники закидали споруду парламенту димовими шашками й підірвали посеред кордону правоохоронців бойову гранату. Тоді загинули чотири службовці національної гвардії, понад 100 осіб зазнали поранень. Близько 40 учасників акції протесту були затримані. Щоправда згодом переважну більшість затриманих звільнили, а п'ятнадцятьом взагалі зняли всі підозри та звинувачення за браком доказів їхньої провини.

Захист вважає справу політичною

11 серпня Генпрокуратура України передала до суду обвинувальний акт щодо 16 підозрюваних. Серед іншого їм закидають незаконне поводження зі зброєю, а також опір представникам влади. А у вівторок, 30 серпня, в Шевченківському суді Києва відбулось попереднє судове засідання. На лаві підсудних були тільки двоє осіб: колишній боєць спецпідрозділу міліції Ігор Гуменюк, якому власне закидають, що саме він кинув гранату, та активіст націоналістичної партії "Всеукраїнське об'єднання "Свобода" Сергій Крайняк.

Протести проти децентралізації біля будівлі Верховної Ради 31 серпня 2015 року

Протести проти децентралізації біля будівлі Верховної Ради 31 серпня 2015 року

Підсудні не визнають своє провини і вимагають суду присяжних, а їхні адвокати вимагають замінити склад суддів та називають цю справу політичною. "Це політична справа, навіть в обвинувальному акті написано, що Гуменюк негативно ставиться до тих, хто хоче внести зміни до Конституції, що стосуються особливостей самоврядування на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей", - цитує інформаційне агентство Інтерфакс-Україна Олександра Свиридовського.

Гуменюк заявив, що його катували, аби примусити до потрібних слідству свідчень проти нього самого та інших учасників протестів. Попереднє судове засідання завершилось тим, що суд задовольнив клопотання адвокатів про повернення обвинувального акту прокуратурі "через невідповідність вимогам Кримінального процесуального кодексу". Водночас обох обвинувачених залишили за ґратами ще на два місяці без можливості внесення застави.

Версії причин трагедії

Голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров вважає, що правоохоронці 31 серпня діяли адекватно, а слідство продемонструвало об'єктивність, звільнивши багатьох затриманих. "Частина відповідальності за трагедію лежить на державі, яка не пояснила людям зміст запропонованих змін до конституції і протестувальники вважали, що так може бути легітимізований сепаратизм на Донбасі", - сказав Захаров.

Результат сутичок під Верховною Радою: чотири загиблих, понад 100 поранених

Результат сутичок під Верховною Радою: чотири загиблих, понад 100 поранених

Зіткнення 31 серпня біля парламенту були демонстрацією добровольчими батальйонами їхньої сили, яку придушили правоохоронці. Таку версію подій висловив в інтерв'ю DW київських політолог і соціолог Віктор Небоженко. "Влада домоглася свого - більшість добровольців перейшли в офіційні військові структури і Національну гвардію, а хто не скорився, опинився на лаві підсудних. За цей рік громадська думка також з побоюваннями почала ставитися до політичної діяльності добровольців", - сказав експерт.

Гальмування децентралізації

Трагічні події 31 серпня мали й політичні наслідки: після них була призупинена конституційна децентралізація влади в Україні. "Керівництво держави відмовилося від протягування силою до конституції змін з децентралізації, які були розроблені таємно і спровокували ці трагічні події. Але децентралізація все одно відбувається явочним порядком", - вважає Євген Захаров.

Натомість Віктор Небоженко переконаний, що перешкодою для децентралізації стали не криваві сутички під Верховною Радою, а низова місцева бюрократія. "Децентралізація буксує не тому, що її хтось налякав, а через спротив місцевих начальників, що не хочуть ділитися владою ані з народом, ані з можновладцями вищого рівня. Конституційна децентралізація була приречена, бо її пов'язали з особливими умовами для Донецької та Луганської областей і це стривожило цілу Україну", - сказав експерт.

DW.COM