1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Вибори до Європарламенту означать кінець холодної війни - ЦАЙТ

Однією з провідних тем німецької тижневої преси є вибори до Європейського парламенту.

”Лише після цих виборів остаточно завершиться холодна війна”, - пише в своєму коментарі тижневик ЦАЙТ . Далі видання зауважує ще й таке:

Коли в неділю вибори до Європейського парламенту завершаться, можна буде вперше з повним правом говорити про Європейський союз. Те, про що йшла мова до його розширення на Схід, було насправді лише союзом у Європі. Так, як і союзом у Європі був Варшавський пакт. Новий ЄС ще не охоплює всі держави континету. Але визначним є вже той факт, що він більше не обмежується лише західним табором часів холодної війни. Це велика мить, яка не втратить свою історичну честь навіть з огляду на майбутні економічні труднощі та політичні чвари. Депутати, які зберуться незабаром у парламенті в Страсбурзі, вперше представлятимуть не половину, а цілу правду Європи, аще – дві різні повоєнні історії. Таким чином вдасться подолоти те, що було важчим і тривало більше, ніж політичний і економічний поділ континенту, а саме – неймовірно складні духовні наслідки Другої світової війни, -

пише тижневик ЦАЙТ, звертаючи далі увагу на те, що нині робиться спроба трактувати новий кордон ЄС, як лінію розподілу між католицько-протестантським простором та православ”ям. З цього приводу видання зазначає:

Треба сподіватися, що після того, як до ЄС вступить перша країна східно-релігійного ґатунку, приміром Румунія чи Україна, зникне й такий, останній поділ у Європі. З історичної точки зору тут треба було б згадати про те, що церкви на Сході континенту жодним чином не підпорядковвалися державі послужливо. Варто згадати лише, що в 17 столітті в Росії треба було спершу стратити єпископів, щоб зломити протистояння проти єдності трону й вівтаря. Не лише холодна війна накрила своїм чавунним ковпаком всю європейську історію. Все 20 сторіччя з його расовим і класовим божевіллям кинуло тінь ідеологічно обґрунтованої культури на Європу, - підсумовує тижневик ЦАЙТ.

Тижневик РЕЙНІШЕР МЕРКУР присвячує одну зі своїх статтей проблемам української культури. Автор матеріалу наводить спершу такий факт про Україну:

Дві третини з 1500 політиків, бізнесовиїх босів, науковців та журналістів, яких два роки тому опитали австрійські дослідники, не могли нічого сказати про другу за площею країну Європи. Майже 50 мільйонів людей – з багатою історією та культурою – є практично білою плямою на карті європейської свідомості 21 сторіччя.

Далі автор статті у тижневику РЕЙНІШЕР МЕРКУР згадує про те, що за радянських часів отримати освіту з класичної музики в Україні вважалося дуже престижним. Однак часи все змінюють, і нині в Україні віддають перевагу естрадній музиці і поп-культурі. Доходить ледь не до того, що навіть приміщення консерваторії в центрі Києва може стати шопінг-центром. Далі тижневик пише таке:

Ані в стерильних бутіках, ані в багатьох кіосках, що продають компакт-джиски, ані у вуличних торгівців, які досить часто продають піратські копії західної музичної продукції, не можна знайти записів класичної музики. Не можна придбати ані симфоній Лятишинського чи Миколи Колеси, який започаткував новий напрямок в сучасній українській музиці після 1945 року. Можна назвати таке становище культурним дефіцитом? Переважна частина молоді ”наповнює” себе західною поп-музикою та російським репом, який заповнює ефір приватних ФМ-радіостанцій. Прізвище Шевченко багато молодих людей пов”язують радше з Андрієм Шевченко, найпопулярнішим футболістом країни. Він заробляє у італійському футбольному клубі ”Мілан” свої мільйони і став для української молоді прототипом нового ідеалу. Інший, новіший ідеал – Руслана Лижичко, яка перемогла на Євробаченні у Стамбулі”, –

пише тижневик РЕЙНІШЕР МЕРКУР і звертає далі увагу на таку проблему:

Якщо подивитися на стандарти української журналістики, що пише про культуру західними очима, то одразу помітна страшенна провінційність. І навіть заступник головного редактора газети ”Факти”, одного з найбільших щоденних видань України, каже, що 750 тисяч читачів їхньої газети культура не цікавить. Тому й турне Україною боннського оркестру імені Бетховена під керівництво українського диригента Романа Кофмана ніяк не є для ”Фактів”темою, Вони краще напишуть про Анастейшу чи Майкла Джексона”.

Оляд тижневої преси підготували Леся Юрченко та Ірина Балик