1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Вибори в Сербії та косовське питання

У Сербії в неділю відбулися парламентські вибори. Через шість років після повалення режиму Слободана Мілошевича країні знову довелося вирішувати – продовжувати рух у західному напрямку чи дістати із шухляди старі націоналістичні гасла. За 250 депутатських мандатів змагалися кандидати від 20 партій.

default

Понад шість з половиною мільйонів сербів було запрошено взяти участь у голосуванні. Й як засвідчила висока виборча активність, жителі Сербії зовсім не байдужі до подальшої долі країни. Своїм правом голосу скористалися близько 60 відсотків громадян. Така висока для сербських умов активність виборців, на думку політологів, може послабити позиції націоналістів і натомість посилити демократичні силиї.

Згідно з проведеними раніше соціологічними опитуваннями, ультранаціоналістична Сербська радикальна партія Воїслава Шешеля та орієнтована на Захід Демократична партія президента Бориса Тадіча користуються приблизно однаковою популярністю. На третьому місці - Демократична партія Сербії на чолі з прем’єром Воїславом Коштуніцею. Очікується, що після остаточного підрахунку голосів до парламенту увійдуть загалом близько восьми партій, які подолають п’ятивідсотковий бар’єр.

Косово – головна тема передвиборної кампанії

Поки в Сербії ведеться підрахунок голосів, давайте згадаємо про передвиборну кампанію. На ній йшлося передусім про відносини з Європейським союзом та майбутнє Косова. Ще перед голосуванням міністр закордонних справ Сербії Вук Дражкович застеріг:

„Уперше після завершення доби Мілошевича ми опинилися перед загрозою втратити територіальну цілісність нашої країни. Ми ніколи не погодимося з відокремленням Косова. Ніколи.”

Річ у тім, що чимало сербів розглядають Косово з його переважно албанським населенням як історичне серце своєї країни. Водночас самі косовські албанці прагнуть незалежності. Після війни 1999-го року цю провінцію віддали під управління міжнародної адміністрації. Незабаром спеціальний уповноважений Організації об’єднаних націй Марті Ахтісаарі, має представити в Раді безпеки ООН свої пропозиції стосовно майбутнього Косова. Оглядачі виходять з того, що Ахтісаарі запропонує надати цій сербській провінції автономію й передати адміністративне управління в ній Європейському союзу.

Серби розплачуються за провину Мілошевича

Але на скільки справедливою є вимога про те, щоб Сербія відмовилися від Косова? Говорить депутат Європарламенту й експерт з балканських питань Доріс Пак:

„Це була б несправедлива вимога, якби не було тих історичних подій, що сприяли виникненню сьогодні такої ситуації. 1989-го року Мілошевич скасував автономію Косова в рамках Югославії. Він встановив там справжній режим апартеїду. Тому в тій ситуації, яка там сьогодні склалася, винний Мілошевич. І, на жаль, сьогодні серби мають розплачуватися за таку провину.”

Враховуючи, всю складність ситуації, можна з упевненістю сказати, що й після виборів косовська тема залишатиметься домінуючою для Сербії. Після того, як стануть відомі остаточні результати голосування, судячи з усього, вирішальну роль при формуванні правлячої коаліції відіграватиме саме Демократична партія Сербії Воїслава Коштуніци. Як реформаторські сили, так і націоналісти вбачають у ньому свого потенційного партнера. Але досі Коштуніца утримувався від чітких заяв стосовно можливих майбутніх коаліцій. Під час передвиборної кампанії він неодноразово нагадував, що саме його партія сприяла ухваленню нової сербської конституції, в преамбулі до якої Косово визначається як частина Сербії:

„Вінцем нашої роботи, про що знає кожний громадянин цієї країни, є нова конституція сербської держави. Про що говорили, те й втілили в життя!”

Коштуніца не любить говорити про той факт, що впродовж от вже кількох років Косово не контролюється Белградом. Замість цього він сподівається, що в Раді безпеки ООН Росія заблокує питання про надання цій провінції незалежності.

Путін проти зовнішнього втручання в косовське питання

До речі, Москва вже заявила про своє ставлення до проблеми цього краю. Як наголосив президент Росії Володимир Путін у неділю в Сочі після зустрічі з канцлером Німеччини Анґелою Меркель, майбутнє південносербської провінції не повинно вирішуватися під зовнішнім тиском. Меркель, у свою чергу, наголосила на необхідність пошуку розв’язання цієї проблеми за допомогою ООН. Тим часом міністри закордонних справ країн-членів ЄС мають намір також обговорити ситуацію в Косові після виборів до сербського парламенту. Для цього вони зберуться у понеділок у Брюсселі.

Володимир Медяний