Вибори в Німеччині: що зміниться на ″українському напрямку″? | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 12.09.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Вибори в Німеччині: що зміниться на "українському напрямку"?

Від результатів парламентських виборів у Німеччині не варто чекати різких потрясінь у відносинах Берліна з Києвом, вважають опитані DW німецькі політологи.

Пленарний зал Бундестагу

Пленарний зал Бундестагу

Зростання цін на електроенергію, нерівність в оплаті праці, криза у Сирії та навіть всиновлення дітей одностатевими парами - у розпал передвиборчої кампанії до Бундестагу, яких тільки тем не порушували кандидати у розмовах з виборцями. Про Україну ж публічно не було сказано, здається, ні слова. Та це не означає, що про відносини з Києвом у Німеччині на час виборів забули. Принаймні не у владних коридорах. "Ще ніколи про Україну так багато не говорили в Москві та в європейських столицях", - писала днями впливова Süddeutsche Zeіtung.

Провідний експерт берлінського філіалу Фонду Маршалла Йорг Форбріг проаналізував програмні документи та попередні заяви представників партій, що йдуть на вибори до Бундестагу. Він переконаний: генеральна лінія зовнішньої політики в усіх партій вельми тотожна: представники усіх головних політичних сил Німеччини послідовно висловлюються на підтримку реформ та демократії в Україні. Різниця ж у нюансах. "Зовнішньополітична програма, в тому числі й те, що стосується взаємовідносин із країнами Східної Європи, набагато детальніше прописана в документах християнських демократів. Принаймні, це стає помітним, якщо порівнювати їх з документами СДПН", - зауважив Форбріг у розмові з DW.

Др. Йорг Форбріг, Берлінський філіал Фонду Маршалла

Др. Йорг Форбріг, Берлінський філіал Фонду Маршалла

Знайти відмінності

Аналітик пояснює це просто: політична сила, яка перебуває при владі мусить гнучко реагувати на актуальні виклики і знаходити відповіді на складні політичні питання. "Водночас опозиції не обов'язково цього робити в таких же масштабах. Надто коли опитування пророчать їм подальше перебування у лавах опозиції", - пояснює Форбріг.

Експерт берлінського фонду "Наука і політика" Сюзан Стюарт, у свою чергу, вказує на те, що на практиці принципи східноєвропейської політики екс-канцлера від СДПН Герхарда Шредера та чинної канцлерки від християнських демократів Анґели Меркель, зрештою, мало відрізнялися, навіть попри наявність близьких та приязних контактів Шредера та інших діячів з СДПН з російським керівництвом. "Німецькі політики і надалі споглядають на події в Україні частково через призму Росії", - констатує Стюарт. За її словами, цей "геополітичний момент" має великий вплив на ухвалення рішень у Німеччині.

Загалом, опитані DW аналітики переконані, що подальший настрій у відносинах Берліна з Києвом залежатиме не стільки від розкладу сил у Бундестазі, скільки від дій самої України в дуже короткий проміжок часу. Адже до саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі, де очікується підписання угод про асоціацію та зону вільної торгівлі, залишилося якихось два місяці. "Які закони будуть ухвалені, які кроки будуть зроблені назустріч вимогам ЄС? Гадаю, у цьому сенсі все ще відкрито", - каже Стюарт.

Звільнення Тимошенко - символічне, але не вирішальне

Одним з таких кроків назустріч мало б стати звільнення ув'язненої екс-прем'єрки Юлії Тимошенко. Від Києва в Берліні, рівно як і в Брюсселі, очікують й менш символічних, але не менш важливих для укладання угоди кроків, а саме: оптимізації виборчого законодавства та реформи прокуратури. На цьому неодноразово наголошував комісар ЄС з питань розширення Штефан Фюле. Свою оцінку прогресу Києва на шляху цих реформ Європейська Комісія має дати вже у жовтні.

Саме у цей період, як очікують експерти, у Німеччині повним ходом триватиме "коаліціада". Загалом німецькі оглядачі вважають варіант створення широкої коаліції за участю двох найбільших християнських партій ХДС/ХСС та СДПН - маловірогідним. Зрештою і головні претенденти на крісло канцлера - Меркель та Штайнбрюк - неодноразово підкреслювали своє бажання обійтися одне без одного у разі перемоги.

Др. Сюзан Стюарт, Фонд Наука і політика

Др. Сюзан Стюарт, Фонд "Наука і політика"

За такого розкладу політичний вплив маленьких партій автоматично зростає. "Тож вага менших партнерів по коаліції є навіть вищою, ніж кількість здобутих ними голосів на виборах", - наголошує Йорг Форбріг. Особливо оглядачів цікавить до якої політсили відійде зовнішньополітичне відомство. "Очільник МЗС матиме величезний вплив на визначення зовнішньополітичних пріоритетів ФРН і, зокрема, того, яку роль буде відведено Східній Європі у контексті всієї східної політики Берліна", - каже Стюарт.

Без різких потрясінь

До виборів МЗС Німеччини очолював представник лібералів Ґідо Вестервелле, який, як вказують експерти, має непогані шанси зберегти цю посаду й після виборів. До його активності опитані DW експерти мають менше претензій, ніж до східноєвропейської політики Вільних демократів загалом. Українське питання німецькі ліберали, так би мовити, "проспали". Натомість представники іншої "малої сили" - опозиційні "Союз-90/Зелені" - сповна і, головне, регулярно озвучували власну критичну позицію щодо стану справ в Україні.

Янукович і Меркель у Берліні, серпень 2010-го

Янукович і Меркель у Берліні, серпень 2010-го

Сюзан Стюарт пояснює цю відносну пасивність лібералів щодо України кризою в зоні євро, "Арабською весною" та іншими явищами глобального масштабу. Втім, каже вона, через ці кризові події з України дещо змістився фокус не лише лібералів, але й великих партій.

Загалом політичні оглядачі, незалежно від результатів, не очікують початку "палкого роману" з українською владою після парламентських виборів у ФРН. Але й різких потрясінь не прогнозують. Натомість дискусії щодо східного вектору політики Берліна мають інтенсифікуватися, впевнений Йорг Форбріг. "Російська сторона розвиває створення "конкурентного табору", використовуючи при цьому різні форми тиску на сусідні країни-учасниці "Східного партнерства" ЄС", - каже він і додає, що ці дії Росії ведуть лише до зростання конфліктності. На це країни Євросоюзу муситимуть реагувати, зауважує політолог.