Венеціанська комісія: У мовну статтю українського закону про освіту треба внести правки | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.12.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Венеціанська комісія: У мовну статтю українського закону про освіту треба внести правки

Рада Європи підтвердила право України стверджувати державну мову в освіті, але не за рахунок прав нацменшин. Експерти рекомендують розробляти додаткову законодавчу базу і радитися при цьому з нацменшинами.

Українська влада має внести правки до нового Закону України про освіту, інакше права нацменшин на отримання середньої освіти рідної мовою будуть порушені. Про це йдеться у висновку Європейської комісії за демократію через право Ради Європи (Венеціанська комісія), яке було оприлюднене в п'ятницю, 8 грудня у Венеції. У документі також наголошується, що Київ повинен усунути дискримінаційні моменти щодо шкільної освіти мовами, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема, російської.

Наприкінці вересня українська влада направила на розгляд Венеціанської комісії статтю 7 нового закону про освіту після хвилі різкої критики, зокрема, з боку Будапешта, Бухареста, Варшави. Ця стаття передбачає, що з 2020 року діти з родин нацменшин зможуть навчатися рідною мовою лише у початковій школі. Починаючи від 5 класу, весь навчальний процес вестиметься українською мовою, а мови нацменшин вивчатимуться лише як предмет.

Права нацменшин можуть бути порушені

Право держави сприяти зміцненню державної мови та вживати заходів для того, щоб нею володіли всі громадяни країни, у тому числі й представники нацменшин є "законною та гідною метою", визнають експерти Венеціанки. Проте вони зауважують, що хоча освітня реформа в Україні була "загалом сприйнята позитивно", ухвалення нового закону про освіту, зокрема "скорочення обсягів освіти мовами меншин" викликала "потужну хвилю критики і протестів на внутрішньополітичному та міжнародному рівнях".

DW.COM

І ця критика є виправданою, вважають незалежні експерти. Вони вказують на те, що 7 стаття у тому вигляді, у якому вона була ухвалена, відрізняється від проекту, з приводу якого консультувалися нацменшини. "Дотримання відповідних міжнародних та конституційних норм необхідно, коли йдеться про введення глибоких реформ, які торкають вже існуючих та добре розвинених прав національних меншин", - говориться у висновку. Експерти наголошують, що ясність та юридична точність - важливі в тих випадках, коли йдеться у застосуванні міжнародних принципів і наголошують, що з тексту статті 7 є незрозумілим "рівень захисту лінгвістичних прав" національним меншинам України. Вони також вказують на те, що 7 стаття містить істотні двозначні формулювання і не формує керівних принципів рамкового закону, який має враховувати міжнародні та конституційні зобов’язання країни.

Незалежні експерти вважають, що істотні зміни у мовному режимі освіти, які вводить новий закон, "призведуть до скорочення можливостей представників нацменшин навчатися їхніми мовами". Експерти також звертають увагу, що "короткий термін для запровадження нових правил" в середній освіті для дітей з родин нацменшин викликає "серйозну стурбованість щодо якості освіти".

Місце для маневрів є

Українське міністерство освіти наголошувало на тому, що мовна стаття закону про освіту має загальний характер і буде додатково деталізована в окремому законі про загальну середню освіту. Експерти Венеціанки підтвердили, що хоча стаття 7 і спрямована на збільшення ролі державної мови в освіті та скорочення ролі мов нацменшин, проте вона залишає "місце для інтерпретації", яка більше сприятиме захисту прав нацменшин. "І українська влада готова це зробити", - наголошується у висновку.

Під час гострих дискусій з приводу нового освітнього закону, зокрема, з Будапештом, Бухарестом та Варшавою, українська сторона переконувала, що пункт 4 мовної статті передбачає вивчення низки предметів, починаючи з п’ятого класу, мовами Євросоюзу, що має дати можливість дітям з родин нацменшин фактично повноцінно вчити рідну мову. 

Експерти Венеціанки визнають, що це може бути "прийнятним рішенням" для носіїв цих мов, але лише за умови достатніх гарантій щодо законодавчої імплементації цього положення та після широких консультацій з представниками нацменшин.

Проте пункт 4 статті 7 "не пропонує рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської, яка є найбільш поширеною мовою після державної". "Створення менш сприятливих умов для цих мов важко виправдати, і тому вони породжують момент дискримінаційності", - переконані експерти. Вони радять внести правки до мовної статі і замінити пункт 4 "на більш збалансований і чіткіше сформульований", окремо звернувши увагу на те, як уникнути дискримінації мов нацменшин, які не є офіційними мовами ЄС.

Проблемні моменти можуть усунути

В останньому пункті висновку експерти наголошують, що більшість проблемних моментів статті 7 можуть бути зняті після того, як в Україні буде прийнята низка підзаконних актів і закону про середню освіту. У рекомендаціях, які містяться у висновку Венеціанської комісії, експерти радять українській владі внести зміни до закону про освіту, які збільшать термін перехідного періоду для запровадження нових норм, а "отже забезпечать більше часу для поступової реформи". Крім того, нагадується, що нові мовні вимоги не повинні поширюватися на приватні школи згідно з Рамковою конвенцією РЄ про права нацменшин. Венеціанка закликає запровадити у рамках імплементації Закону про освіту широкий діалог з представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мови освіти.