1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Венеціанська комісія схвалює створення в Україні Конституційної Асамблеї

Українська опозиція вважає створену Януковичем Конституційну Асамблею нелегітимною. У Венеціанській комісії переконані, що опозиціонерам все ж варто долучитися до роботи цього дорадчого органу.

До складу створеного указом Віктора Януковича від 17 травня 2012 року консультативно-дорадчого органу - Конституційної Асамблеї входить 94 особи: політики, судді, експерти, науковці, однак у переліку немає жодного з представників опозиції. Опоненти влади ставлять під сумнів легітимність цього органу та незалежність його рішень.

Як заявив в інтерв'ю DW депутат від фракції БЮТ Андрій Шкіль, опозиція не планує долучатися до роботи Асамблеї, оскільки вважає її «фіговим листком, який прикриває руйнування демократії в Україні», та сервісним органом, котрий, незважаючи на те, що до його складу увійшли фахівці, забезпечуватиме бажання Януковича. На його переконання, конституційні зміни будуть написані на вулиці Банковій, де розташована Адміністрація президента, і стосуватимуться вони, зокрема, можливості обрання глави держави в парламенті.

Леонід Кравчук запевняє, що зміни не стосуватмуться норми про вибори президента

Леонід Кравчук запевняє, що зміни не стосуватмуться норми про вибори президента

Натомість голова Асамблеї, колишній президент Леонід Кравчук запевняє, що зміни до Конституції не стосуватимуться  норми про всенародне обрання президента. «Під час організації Конституційної Асамблеї ні в кого не виникало питань про зміну порядку формування влади і обрання президента. Я не допускаю обрання  президента України в парламенті», - заявив Кравчук на прес-конференції у п'ятницю.

У Венеціанській комісії налаштовані позитивно

Не поділяє опозиційного драматизму і секретар Венеціанської комісії Ради Європи Томас Маркерт, котрий загалом позитивно оцінює факт створення дорадчого органу. «Конституційна Асамблея має завдання – розробляти пропозиції. Вона не має права самостійно  ухвалювати рішення, тому питання легітимності цього органу не є таким сильним, як би це було в іншому випадку», - зазначив Томас Маркерт  у розмові з DW. На його думку, важливо, щоб опозиція, можливо, у подальшому долучилася до роботи. Маркерт припустив, що опозиція, ймовірно, відмовилася від участі в Асамблеї переважно з міркувань, які стосуються політичного клімату в Україні.

Томас Маркерт

Томас Маркерт

Коментуючи побоювання української опозиції щодо рішень, які готуватиме Асамблея, Маркерт сказав, що, за його інформацією, спочатку цей орган розглядатиме такі питання, які стосуються судочинства та місцевого самоврядування, а вони, за його словами, нині є невідкладними. Іншими важливими питаннями, які має розглянути Асамблея, Томас Маркерт називає питання політичної системи і відносин  між парламентом, президентом та урядом.

Майданчик для діалогу

Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, котрий увійшов  до складу новоствореної Асамблеї, переконаний, що опозиція вчинила неправильно, відмовившись вести діалог в рамках створеного президентом органу, а також не запропонувавши власної альтернативи. Водночас він погоджується з аргументом опонентів влади: глава держави, назвавши  консультативно-дорадчий орган Конституційною Асамблеєю, ввів громадськість в оману. «Основний мотив неучасті опозиції у цій тусовці – те, що це несправжня Конституційна Асамблея, і в цьому вони абсолютно праві», - сказав експерт в інтерв'ю DW.

Однак Коліушко вважає, що політикам варто визначати свої дії не виходячи з назв, а по суті. «Діалог в суспільстві щодо змін Конституції необхідний, оскільки ніхто інший не запропонував такого дієвого механізму, я не бачу причин  відмовлятися від діалогу на майданчику, створеному президентом», - сказав аналітик.

На його думку, наразі для новоствореного органу нагальними є два питання: по-перше, внесення  змін до Конституції щодо адміністративно-територіальної реформи і місцевого самоврядування, по-друге,  внесення змін щодо судової реформи. Коліушко переконаний, що саме ці два питання нині виглядають найбільш гострими, а також прийнятними для проведення конструктивного діалогу.

Не менш гострі для суспільства - проблема Конституційного суду та проблема відносин між президентом, урядом і парламентом,  зазначає експерт. Однак додає, що не бачить сьогодні жодної можливості вести діалог на цю тему, «бо тут навіть у межах чинної Конституції вибираються або найгірші варіанти її тлумачення, або навіть брутально порушується чинна Конституція».

DW.COM