Великі європейські концерни вимагають від Брюсселя санкцій проти Угорщини | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 03.01.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Великі європейські концерни вимагають від Брюсселя санкцій проти Угорщини

Уряд Угорщини продовжує дратувати європейську спільноту. Щойно Європа заговорила про проблеми зі свободою слова у цій країні, Будапешт вже опинився в епіцентрі нового скандалу - іноземні інвестори вимагають санкцій.

default

Конфронтаційний курс у відносинах з ЄС не знижує популярності Орбана в Угорщині: його партія восени виграла місцеві вибори

Інвестори обурені економічною політикою консервативного уряду Угорщини на чолі з Віктором Орбаном. Керівники 13 великих європейських концернів вирішили скористатися головуванням Угорщини в ЄС, аби привернути увагу Брюсселя до своїх проблем у цій країні. Іноземні компанії нарікають на податковий тиск і заявляють про втрати у сотні мільйонів євро. Йдеться про «антикризовий» податок, який сплачується додатково до звичайних стягнень. Інвестори шоковані тим, що згідно з рішенням уряду, ухваленим наприкінці року, податок стягуватиметься «заднім числом» - з першого січня минулого року. 

Як повідомляє німецьке видання Welt online, серед підписантів листа на адресу Єврокомісії є глави правління таких великих підприємств з Німеччини, як лідер страхового ринку Allianz, торгівельний гігант Rewe, енергетичний концерн RWE, а також Deutsche Telekom. Представники європейського бізнесу вимагають від Брюсселя натиснути на Будапешт за допомогою санкцій. Крім того, компанії звернулися зі скаргами до профільних директоратів Єврокомісії та очікують дисциплінарних заходів, передбачених за порушення принципів ведення бізнесу та транскордонної економічної співпраці, які діють в ЄС.

Проти правил ЄС?

Raiffeisen International RZB Group Bank Logo

Банківська група Raiffeisen International сплатила в Угорщині за 2010 рік 36 мільйонів євро "штрафного" податку

Автори заяви звертають увагу Єврокомісії на той факт, що додаткові «антикризові» стягнення стосуються майже винятково тих галузей, в яких домінують іноземні інвестори. Йдеться, зокрема, про банківський сектор, оптово-роздрібну торгівлю, енергетику та телекомунікації. Інвестори заявляють про дискримінацію, що прямо суперечить принципам ЄС, які передбачають мінімізацію бар’єрів для торгівлі та інвестицій. На підтримку німецьких інвесторів вже висловився міністр економіки Німеччини Райнер Брюдерле. «Стягнення, які стосуються насамперед іноземних компаній, є проблематичними з точки зору європейського внутрішнього ринку», - сказав міністр в інтерв’ю Süddeutsche Zeitung. Найближчим часом Брюдерле планує обговорити цю тему зі своїм угорським колегою Тамашем Феллеґі.

Уряд Віктора Орбана сподівається отримувати від спеціального податку для великого бізнесу до 1,3 мільярда євро на рік. Спочатку спеціальний збір планувався як тимчасовий – до 2012 року, але його дію було подовжено на невизначений термін. Податок є для інвесторів чималим тягарем. Зокрема Magyar Telekom, за інформацією Welt online, за 2010 рік муситиме додатково сплатити близько ста мільйонів євро.

Жорсткі методи Орбана

 Угорщина, яка сильно постраждала від фінансової кризи, обрала для її подолання особливий шлях. Коли більшість країн ЄС взяла курс на жорстке заощадження бюджетних коштів, уряд консерватора Віктора Орбана консолідує державні фінанси шляхом неринкових, як стверджують критики, методів. Ідеться про численні нові податки для бізнесу, зокрема новий банківський збір. Через ці заходи влітку МВФ навіть заморозив переговори про надання чергового траншу кредиту Угорщині. Крім того, уряд жорстко втручається у діяльність фінансових ринків. Зокрема, через державну казну на період 2010-2011 років проходитимуть усі внески угорців до приватних пенсійних фондів.

Євген Тейзе/dpa/reuters/afp

Редактор: Наталя Неділько

DW.COM