1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Великодні традиції і данина моді

Українці можуть пишатися своїми великодніми традиціями. Люди випікають паски, розфарбовують писанки, освячують їх у церкві. Німецькі ж фольклористи б’ють на сполох: комерціалізація цього свята бере верх над народними звичаями.

Гуцульські писанки Марії Кілечавої

Гуцульські писанки Марії Кілечавої

Древніми великодніми символами в Німеччині є яйце та заєць, розповідає професор фольклористики Боннського університету Ґюнтер Гіршфельдер:

„Яйця на Паску відігравали в Німеччині центральну роль ще з часів середньовіччя. Принаймні спогади про писанки зустрічаються ще в документах тисячолітньої давності.”

Яйце, як відомо, є символом життя. Заєць же, за словами Гіршфельдера, завдяки своїй здатності швидко розмножуватися, є уособленням плодючості. Символізація зайця з таким підтекстом сягає своїм корінням ще в часи язичництва й пов’язується з весною, пробудженням життя. Щоправда, зауважує професор, деякі християнські традиції з часом були втрачені. Приміром, Великого посту, який починається за сорок днів до Паски, дотримуються лише одиниці. Також, зазначає Гіршфельдер, багато німців уже й поняття не мають, що означає Страсна п’ятниця. За його словами, одним з ключових у Великодні свята словом є „покупки”, які часто-густо, власне кажучи, не мають уже нічого спільного з Воскресінням Ісуса Христа:

„Словом, звичай без віри. Нині поняття „Великдень” - це термін, який не обов’язково пов’язується з Богослужінням. Це радше термін, що означає зірковий час для кондитерської індустрії. А ще просто вихідні дні, коли можна вирушити кудись у коротку подорож.”

Також розфарбовування яєць виглядає нині зовсім інакше, аніж раніше. Писанки у Німеччині навіть мають тепер власні модні тенденції, розповідає директор філіалу одного з магазинів Сандра Генн. Одноколірно та скромно - ці часи для писанок уже давно минули, каже вона. Яскраво та крикливо - такою є „от кутюр” німецьких писанок цього року:

„Цього року наймодніша фарба - рожева. Яйця слід обклеювати блискітками та бісером. Це, власне, суттєво відрізняється від того, як ми уявляємо собі традиційні писанки. Тобто цього року великодні яйця будуть вельми яскравими та блискучими.”

На модних тенденціях писанкарства знається також подружжя Кремер з Кельна. Щороку вони влаштовують ярмарок „Мистецтво на яйці” („Kunst am Ei”). Цього року в Кельні поруч із традиційним західноєвропейським доробком були представлені також гуцульські писанки. Привезли їх, щоправда, майстри не з України, а з Польщі. На ярмарку побував наш кореспондент Олександр Павлов:

Ідея провести ярмарок писанок подружжю Кремер спала на думку спонтанно. Років тридцять тому, прикрашаючи великодній букет, вони вирішили власноруч декоративно розмалювати яйця. „Просто, оббігавши чимало крамниць, ми не змогли знайти нічого, що припало б нам до смаку, - розповідає Отто Кремер. - Тож, ми вирішили розмалювати яйця власноруч”:

„Видули їх за старовинною методою, зробивши дірочки зверху і знизу, тоді почали наносити на шкаралупу прості нехитрі візерунки – жучків, птахів, квіти тощо.”

Згодом Кремери подумали: а чому б не влаштувати ярмарок писанок, щоб навіть найвибагливіші покупці обов’язково могли б знайти там щось до душі. Так, 1983 року вони вперше організували в Кельні ярмарок „Мистецтво на яйці” („Kunst am Ei”). Цього року захід зібрав близько ста учасників з 20 країн світу, які привезли на продаж понад 20 тисяч маленьких мистецьких виробів з яєць – скляних, дерев'яних і, звісно, пташиних. Коштувати такі витвори могли і до півтисячі євро.

Гуцульські писанки на цьогорічній виставці представили дві польські майстрині. Етнічну лемкиню Марію Кілечаву можна назвати професоркою яєчного розпису. На тему гуцульських писанок Марія захистила магістерську роботу у Вроцлавській економічній академії. Інша майстриня - скрипалька за освітою Олександра Бліца. Мистецтво розпису яєць вона освоїла самостійно. До речі, свого часу на поглиблення своїх писанкарських умінь її надихнули відвідини Музею писанки в Коломиї:

„Типова гуцульська писанка обов’язково має певну символіку. Ось дерево життя - символ сили, здоров'я і довгих років. За ним видно двох коней, що символізують добробут. Даруючи таку писанку, людина бажає довгих років життя, здоров'я, достатку, щоб не забувалися коріння та традиції.”

Відвідувачі ярмарку в Кельні захоплено стежили за тим, як польські майстрині на їхній очах перетворювали звичайне яйце у витвір мистецтва. Коштувала одна така писанка на кельнському ярмарку в середньому 10-15 євро.

  • Дата 24.04.2006
  • Автор Христина Ніколайчук, Олександр Павлов
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AP9P
  • Дата 24.04.2006
  • Автор Христина Ніколайчук, Олександр Павлов
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AP9P