Великий український розпродаж - росіяни ″поза грою″ | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 02.03.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Великий український розпродаж - росіяни "поза грою"

В Україні заборонили продавати держпідприємства російським компаніям. Утім, положення закону про приватизацію можна обійти через офшори, вважають аналітики.

Українські обленерго знову планують продати

Українські обленерго знову планують продати

В Україні мають намір розпродати залишки державного майна і до 2020 року отримати з цього до 22 мільярдів доларів. Президент Петро Порошенко у п'ятницю, 2 березня, підписав закон про приватизацію, за яким мають виставити на продаж з молотка до тисячі державних підприємств. Продаватимуть усім, крім росіян - їх на приватизаційні конкурси не допускатимуть. "Держава-агресор не має права брати участь у приватизації", - процитував у Twitter слова Петра Порошенка його прес-секретар Святослав Цеголко.

Масштабний розпродаж

У цьому році до приватизаційного списку потрапили до 400 об'єктів так званої "малої приватизації": ФДМУ продаватиме дитячі табори, кінотеатри, магазини та кораблі. Окрім цього, на приватизаційний конкурс будуть виставлені 20 великих підприємств, як от Одеський припортовий завод, ПАТ "Сумихімпром", ПАТ "Запорізький алюмінієвий комбінат", ПАТ "Центренерго", кілька теплоелектростанцій та обленерго. "У державній власності мають бути збережені лише стратегічно важливі підприємства", - зазначив Порошенко. Він пояснив, що об'єкти малої приватизації продаватимуться шляхом відкритого інтернет-аукціону, що дозволить розширити коло потенційних покупців та збільшити прозорість процесів.

За все український уряд має намір виручити до 22 мільярдів доларів. Закон має допомогти провести масштабний розпродаж держпідприємств швидко та прозоро. Адже суттєвих надходжень від приватизації в Україні не було вже з 2005 року. Минулого року з запланованих 17 мільярдів гривень до державного бюджету були акумульовані від продажу державних підприємств лише трохи більше трьох мільярдів гривень.

DW.COM

Приватизувати "по-новому" - без росіян

Новий закон про приватизацію визначає критерії, строки та механізми проведення великої та малої приватизації, окреслює питання захисту інвесторів, визначає засади функціонування інституту радників, проведення оцінки майна та визначення його стартової ціни. Важливою новацією є також визначення процедури вирішення спорів, яка дозволяє звертатися до міжнародного комерційного арбітражного суду. 

Також одна з новацій закону - обмеження участі компаній країни-агресора у приватизації, а також юридичних осіб, в яких така держава має істотну участь. Наразі державою-агресором в Україні офіційно визнана Росія. "Є заборона на участь в приватизації російської держави, є заборона на участь компаній, в яких російська держава має суттєву частку, також є норма, що не може бути більше ніж 10 відсотків бенефіціарів, пов'язаних з російською державою", - прокоментував відповідну норму закону заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов.

Окрім цього у законі максимально обмежено участь російського капіталу, людей і компаній, які перебувають в українських та міжнародних санкційних списках. "З політичної точки зору, ми не хочемо, щоб сюди заходив російський державний капітал, компанії, які пов'язані з російським урядом. Оскільки ми ж розуміємо, що "Газпром" чи "Роснефть" - це не бізнес. Це економічна зброя Росії", - пояснив Нефьодов у розмові з DW.

Незважаючи на це, директор з аналітичної роботи Інституту суспільно-економічних досліджень Ярослав Жаліло вважає, що всі законодавчі бар'єри російські компанії можуть легко обійти, скориставшись послугами офшорів. "Покупцями держмайна в Україні можуть бути російські компанії, які реєструються через треті країни у офшорах.Прослідкувати таке важко. Тому для росіян українські заборони не проблема", - каже Жаліло. У ФДМУ наполягають, що законодавчо передбачили ретельну перевірку компаній, які допускатимуться на приватизаційний конкурс.

Російські інвестиції в Україні

Однак попри те, що РФ визнана в Україні країною-агресором, минулого року Росія стала чи не найбільшим інвестором в українську економіку. Про це свідчать дані Державної служби статистики, згідно з якими з січня по червень 2017 року в Україні спостерігався приріст прямих іноземних інвестицій, а до трійки найбільших країн-інвесторів увійшли Кіпр (9925,4 мільйона доларів або 25,5 відсотка у структурі іноземних інвестицій), Нідерланди (16,2 відсотка) та Росія (11,4 відсотка). "Більшість російських інвесторів увійшли в Україну в попередні роки і зараз здебільшого докапіталізовують раніше куплене. Вони працюють за українським законодавством. Це приватний бізнес, а він не відповідає за дії керівництва Росії, хоч РФ і здійснює агресію по відношенню до України", - каже Ярослав Жаліло.

Дивитись відео 02:35
Now live
02:35 хв

Велика приватизація в Україні відкладається

Натомість серед політиків дедалі частіше лунають заяви про націоналізацію держпідприємств, які були раніше приватизовані російськими компаніями. Зокрема, нещодавно керівник парламентської фракції "Народний фронт" Максим Бурбак вимагав від Антимонопольного комітету України переглянути рішення з купівлі ТОВ "ВС Енержі Інтернешнл Україна" більше 50 відсотків акцій енергопостачальної компанії "Чернівціобленерго".

Подібні заяви лунали від політиків і щодо інших обленерго, які зараз належать групі "ВС Енержі" в Україні. Зокрема, це "Київобленерго" та ще девять обленерго, якими володіє чи чиї частки має ця група. Бенефіціарами "ВС Енержі" з активами в електроенергетиці, металургії, нерухомості та готельному бізнесі є кілька російських підприємців-політиків - зокрема, компанію пов'язують з екс-депутатом Державної думи РФ, а нині сенатором Олександром Бабаковим.

Член парламентського комітету з питань економічної політики Вікторія Пташник називає подібні заяви про "все забрати і поділити" популістичними. "Ми не можемо все забрати. Після таких заяв наших політиків жоден інвестор сюди не прийде, бо не буде впевнений, чи у нього щось пізніше не заберуть", - переконана Пташник.

Аудіо й відео до теми

Також за темою