Велике свято єднання | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 30.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Велике свято єднання

У ніч на 3 жовтня 1990 року тисячі людей на вулицях Берліна святкувати возз’єднання Німеччини. Тяжкі й тривалі переговори політиків залишилися позаду. А ще незадовго до цього німці не могли навіть мріяти про таке.

default

Фейєрверк перед Рейхстагом

Приміщення Рейхстагу освітлюють вогні грандіозного феєрверку. У багатьох людей, що зібралися в центрі Берліна, сльози на очах. Ці люди стали свідками великої історичної події. Про те, що цей день колись настане, ані німці, ані європейці вже навіть не мріяли.

У ході мирної революції громадяни НДР повалили соціалістичний режим. Керівників держави позбавили їхніх портфелів. При цьому не було зроблено жодного пострілу, не постраждала жодна людина. Того дня, 3 жовтня 1990 року, Німецька Демократична Республіка приєдналася до Федеративної Республіки Німеччина. З цього моменту німці знову стали жити в єдиній державі.

Федеральний президент Рихард фон Вайцзекер у своїй промові, виголошеній тієї ночі перед початком феєрверку, провів паралелі між єдністю Німеччини та єдністю всього європейського континенту. «Ми, німці, усвідомлюємо свою відповідальність і хочемо служити справі миру в об’єднаній Європі», - заявив він.

Безсонна ніч

Helmut Kohl Rudolf Seiters

Гельмут Коль і Рудольф Зайтерс

Тодішній глава відомства федерального канцлера Рудольф Зайтерс був довіреною особою свого керівника Гельмута Коля. Він супроводжував канцлера під час численних заходів та подій упродовж 12 місяців. У ніч перед возз’єднанням Німеччини Рудольфу Зайтерсу було не до сну.

«Я згадував переговори про дозвіл виїхати на захід східним німцям, які знайшли притулок в посольстві ФРН у Празі, про звернення Ганса-Дитриха Геншера з балкону празького посольства, про мою промову в Бундестазі, присвячену падінню Берлінського муру, і нарешті про неймовірно важливу промову Гельмута Коля перед церквою Фрауенкірхе в Дрездені», - пригадує колишній глава відомства федерального канцлера.

323 хвилюючі дні

Gorbatschow und Weizsäcker

Михайло Горбачов і Рихард фон Вайцзекер

З часу падіння Берлінського муру до 3 жовтня 1990 року минуло лише 323 дні. Для політиків обох німецьких держав це були дні складних переговорів і доленосних рішень. У НДР від колишнього державного устрою не залишилося й сліду. Обрані навесні 1990 року депутати Народної палати створили федеративну державну структуру. Східні федеральні землі у її складі тепер можна було об’єднати із західними. Крім того, було розпущено державний апарат шпигування та введена в обіг західнонімецька марка.

Такий поспіх був виправданим. З тих пір, як у Східній Європі з’явилися рухи, скеровані на повалення соціалістичних режимів, увесь континент було охоплено хвилюванням. Повсюди громадяни вимагали свободи пересування і реформи політичних систем. Іскрою, від якої спалахнули потужні протестні рухи у всіх східноєвропейських державах, стало гасло «Перебудова і гласність». Воно швидко поширилося з СРСР на сусідні країни. «Залишалося лише обережно керувати процесом, який сприймався з тривогою та острахом не лише в Москві, але й у західноєвропейських країнах», - згадує Рудольф Зайтерс.

Побоювання та скепсис

Bildgalerie Helmut Kohl und Mitterand

Гельмут Коль і Франсуа Міттеран

Бажання німців об’єднати НДР та ФРН сприймалося в деяких європейських столицях не без скепсису. Сусідні країни лякала перспектива мати в центрі континенту сильну Німеччину. Прем’єр-міністр Великобританії Маргарет Тетчер очолювала табір противників возз’єднання Німеччини. Проти цього виступав і французький президент Франсуа Міттеран.

У Радянському Союзі розвиток подій у сусідніх країнах також викликав спротив. Колишня світова держава поступово втрачала вплив у країнах Варшавського договору, які вважалися противагою до НАТО та капіталістичного табору. На Заході боялися путчу проти генерального секретаря ЦК КПРС Михайла Горбачова. Тоді згода СРСР на возз’єднання Німеччини опинилася б під загрозою.

Об’єднання Німеччини – у фокусі світової політики

Dresden Deutsche Einheit

Урочистості у Дрездені

Німцям пощастило. Об’єднання Німеччини стало можливим 1990 року. Жодна інша подія у світовій політиці в той час не відволікала уваги від процесу об’єднання Західної і Східної Німеччини.

Якби цей процес розпочався б трохи пізніше, то сценарій подій міг би бути зовсім іншим. Увага світової спільноти перемикнулася б на Ірак, який на початку серпня 1990 року окупував сусідній Кувейт і оголосив про його анексію. А влітку 1991 року світ знову затамував подих - у Радянському Союзі було скоєно спробу путчу. Якби ці події сталися роком раніше, процес об’єднання Німеччини ускладнився б і швидше за все тривав би значно довше.

Загальнонімецький Бундестаг

Ще не встигли прибрати сміття після феєрверку з берлінських вулиць, як депутати Бундестагу та Народної палати НДР уже зібралися на спільне засідання. Через два місяці після цього пройшли перші з 1932 року загальнонімецькі парламентські вибори. Переконливу перемогу на них отримала християнсько-ліберальна коаліція на чолі з Гельмутом Колем.

Автори: Маттіас фон Гельфельд / Христина Ніколайчук

Редактор: Володимир Медяний