1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Вбивство Шеремета: тиша щодо результатів розслідування

Розслідування вбивства 20 липня у центрі Києва Павла Шеремета просувається повільно. Колеги вбитого заявляють, що залякати цим злочином їх не вдалося.

Павло Шеремет загинув 20 липня від вибуху його автомобіля

Павло Шеремет загинув 20 липня від вибуху його автомобіля

За півтора місяці з моменту вбивства в центрі Києва російського журналіста білоруського походження Павла Шеремета, який в останні роки жив і працював в Україні, правоохоронні органи не продемонстрували прогресу в розкритті цього злочину. Слідство і досі розглядає різні версії подій. Колеги вбитого мають різні припущення щодо причини його загибелі. Водночас журналісти наголошують, що не залякані тим, що сталося.

Суперечливі заяви слідства

Національна поліція на час підготовки цього тексту не відповіла на запит DW щодо проміжних результатів слідства у справі про вбивство Павла Шеремета. Раніше правоохоронці робили щодо цього суперечливі заяви. 10 серпня генеральний прокурор України Юрій Луценко заявив, що у слідства "є істотний прогрес в справі про вбивство Шеремета, однак він не публічний". Проте вже 19 серпня голова Національної поліції України Хатія Деканоїдзе повідомила про відсутність "великого прогресу" в справі розслідування цього вбивства. При цьому вона зазначила, що виступає категорично проти розголошення будь-яких деталей розслідування.

Та заступник Деканоїдзе Вадим Троян 21 серпня по телебаченню все ж таки оприлюднив деякі деталі цієї справи. Зокрема, він повідомив, що допитано вже понад 500 осіб, і що слідство відпрацьовує чотири версії. "Жодна з них не відпала, ми їх підкріплюємо", - повідомив Троян і додав, що наразі "складно закріпити якусь з існуючих версій як основну".

Троян також повідомив про вивчення слідчими близько двох гігабайтів відеозаписів, вилучених з камер відеоспостереження поблизу місця злочину. Заступник голови Нацполіціі відкинув версію про стеження правоохоронців за Шереметом та його цивільною дружиною і виконавчим директором інтернет-видання "Українська правда" Оленою Притулою. Троян сказав, що Шеремет і Притула зверталися в правоохоронні органи з інформацією про можливе стеження за ними ще в листопаді 2015 року. І що у слідства є припущення про те, хто міг проводити це стеження, але розкривати цю інформацію ще не можна.

Версій лишається багато

Раніше в українській пресі з посиланням на слідчу групу з розкриття вбивства Шеремета публікувалися чотири версії цього злочину. Першою називалася версія про вбивство через професійну діяльність Шеремета. Ще дві версії - замовне вбивство з ініціативи білоруської влади (білоруський слід), а також замовне вбивство, організоване російськими спецслужбами (російський слід). Четверта версія - вбивство мало на меті дестабілізацію ситуації в Україні і провокування конфронтації суспільства і влади.

Журналістів не залякати

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк с казала в інтерв'ю DW, що вона не бачить жодних ознак того, що вбивцям Шеремета вдалося залякати українську медіа-спільноту. "Я бачу це насамперед по матеріалах "Української правди". На її діяльність це жодним чином не вплинуло, вони так само, як і раніше видають новини і для них продовжувати виконувати свої обов'язки і не піддаватися самоцензурі є справою честі", - сказала Романюк. Водночас, вона не виключила, що на багатьох журналістів вбивство Шеремета могло справити негативний вплив "в емоційному плані". "Ніхто не очікував цієї жахливої трагедії. Але навряд чи це спричинило посилення страхів та самоцензури", - зазначила директорка ІМІ.

Деякі колеги називають вбиство Шеремета спробою залякати жерналістів. Однак самоцензуру після цього вбиства заперечують

Деякі колеги називають вбиство Шеремета спробою залякати жерналістів. Однак самоцензуру після цього вбиства заперечують

Голова правління Громадського радіо України Андрій Куликов назвав в інтерв'ю DW вбивство Шеремета "демонстративної спробою залякати українських журналістів". Як і всі опитані, Куликов впевнений, що з цього нічого не вийшло, і що реакція представників української преси була протилежною. Водночас його насторожили деякі заяви правоохоронців. "Глава Нацполіції Хатія Деканоїдзе сказала, що вбивство Шеремета має стати справою честі для її підопічних. Але я вважаю, що виділяти таким чином одну, навіть дуже хорошу людину, означає недооцінювати життя і діяльність всіх інших журналістів", - сказав Куликов.

На відміну від Куликова, керівниця юридичного Бюро Незалежної медіа-профспілки України та голова її київської філії Юка Гаврилова не вірить у версію про намагання залякати вбивством Шеремета решту журналістів. В інтерв'ю DW вона зазначила, що реакція української преси на цей злочин була такою ж строкатою, як і сама українська преса. "Десь це використовується, щоби спричиняти якісь істерики, десь висвітлюється більш-менш об'єктивно", - сказала Гаврилова. Вона не бачить проблеми в тому, що правоохоронці подають обмаль інформації про слідство у цій справі і вважає, що таємниця слідства є нормальним явищем, щоб не зашкодити у розслідуванні.

Дивитись відео 01:43

Відомі українські журналісти про наслідки вбивства Павла Шеремета (21.07.2016)

Аудіо й відео до теми