1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

"Білі ночі" в "білому місті"

В ізраїльському місті Тель-Авіві проходить фестиваль, інспірований архітектурним стилем „Баугауз”, який було започатковано на початку минулого століття в Німеччині.

Тель-Авів: вид на біле місто

Тель-Авів: вид на "біле місто"

Три роки тому Тель-Авів став 8-м побудованим у сучасну епоху містом, занесеним до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Таку відзнаку Тель-Авів отримав передусім за архітектурний стиль «Баугауз», притаманний його старому центру. Річницю надання Тель-Авіву цього почесного статусу городяни відзначили першим баугаузьким фестивалем, що дістав назву "Білі ночі".

Вечірки, вуличні концерти і забави, покази фільмів, шопінг, танці, хоровий спів, особливі ”баугаузькі” заходи у кафе і ресторанах – здається у ці дні Тель-Авів начебто повернувся у минуле й став по-справжньому “білим містом”. Уперше його так назвав поет Натан Альтерман, якого причарувала краса, безпосередність і гармонія тель-авівських будівель у стилі школи “Баугауз”. Поруч з новими хмарочосами та численними кафе збереглося чимало будинків, збудованих у 20-30-х роках минулого століття. Більшість з них витримано у стилі започаткованого у ті роки в Німеччині “Баугауза”.

Характерним для цієї течії в архітектурі є естетика функціоналізму та цілковита відсутність декоративних деталей та зайвих оздоблень. У Львові та Кракові такі будинки називають "довоєнний люкс". Одним з обов'язкових атрибутів "баугаузького" будинку є квіти, які у великій кількості можна побачити на вікнах, балконах, верандах і навіть на дахах будинків. Започатковано стиль „Баугауз” було 1919 року у німецькому місті Веймарі. Його заснування тісно пов’язано з архітектором Вальтером Ґропіусом, якого в той рік призначили керувати найсучаснішою і найпрогресивнішою на той час вищою школою образотворчого мистецтва, яка так і називалася – „Staatliches Bauhaus Weimar”. Ця школа справила сильний вплив на розвиток архітектури й дизайну в Німеччині 1920-х років. 1933 року її закрили націонал-соціалісти – начебто через поширення комуністичних ідей.

Хоча фізично „Баугауз” припинив своє існування, прихильники цього стилю залишили Німеччину й розлетілися по цілому світі, продовжуючи проповідувати його ідеали. Найактивніше це робили саме в Тель-Авіві. Місто тоді швидко розросталося і було відкритим для свіжих архітектурних проектів. Загалом, тут постало понад 4 тисячі оригінальних білих будиночків, зведених у традиціях веймарського „Баугауза”.

Сучасні тель-авівські архітектори теж намагаються включати до нових проектів елементи побудови, характерні для цього стилю. Розповідає Вілфрід Мервінґер, працівник тель-авівської фундації збереження спадщини "Баугауз":

"Проектування у Тель-Авіві було для архітекторів чимось новим. Вони створили тут своєрідний міф "Баугауза" й свято вірили, що на батьківщині будуть гноблені і переслідувані, а тут, натомість, мали змогу свої ідеї втілювати у життя".

Американська художниця Салі Аріель присвятила цілу серію своїх робіт тель-авівському стилю „Баугауз”. Зараз виставка її живопису проходить у німецькому місті Фульда, а на фестивалі "Білі ночі" на “Баугауз” очима майстрині змогли подивитися відвідувачі Фундації.

"Моє захоплення стилем “Баугауз” почалося відтоді, як я замешкала в одному з таких будинків. Це було чудове місце для життя - високі стелі і скляні мережива. Це дивовижне поєднання чогось естетично привабливого з чимось дуже функціональним. З митецької точки зору “Баугауз” у Тель-Авіві ідеально прижився завдяки морському повітрю й природному сонячному світлу".

"Біле місто"-- Тель-Авів 20-х і 30-х років, важко уявити без експериментального джазу. Саме у цей період африканські ритми та європейська гармонія поєдналися у новій музичній течії. Організатори "Білих ночей" влаштували музичним меломанам справжній сюрприз.Просто неба для гостей відкритого фестивалю грали зірки джазу, блюзу, авангарду та виконавці класичної музики з усього світу.Серед них "Kinetic Trio" з Кракова, литовський джаз-мен Аркадій Гутесман, революціонер комп’ютерного звуку Тетсуо Фурудате з Японії, ірландський гітарист Марк О’Лірі (відомий одеським шанувальникам музики виступами в арт-кафе "Контрабас" та Одеській філармонії) і, звісно ж, гуру вільного джазу з Данії, саксофоніст Джон Чікай. Він виконав для тель-авівської публіки свою знамениту "Берлінську Баладу".

Не залишилися осторонь фестивалю "Білі ночі" й музеї Тель-Авіва. Вони відкриті для відвідувачів з півночі і аж до світанку. До “третіх півнів” вирує життя й у міських кав’ярнях і барах. Справжньою родзинкою фестивалю стали нічні екскурсії "Білим містом". Побачити знайомий Тель-Авів під незнайомим ракурсом змогли ті, хто здійснив прогулянки старими вулицями, прикрашеними оранжевими світильниками і заповненими фокусниками, продавцями дотепних механічних іграшок й морозива. Це той неповторний нічний Тель-Авів, який існує лише тут і лише зараз.

Відвідувачі та організатори фестивалю сподіваються, що "Білі ночі" у Тель-Авіві стануть традиційними і наступного року баугаузькі будівлі та всі провідні мистецькі заклади знову до самого світанку залишатимуться відкритими для публіки на святі “білої” архітектури.