Більше бакалаврів і магістрів у Німеччині, але не серед юристів і медиків | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 24.11.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Більше бакалаврів і магістрів у Німеччині, але не серед юристів і медиків

У Німеччині триває перехід на нові ступені у вищій освіті. Вперше вищі школи закінчили більше бакалаврів, ніж спеціалістів з дипломами чи магістрів старого зразка. Але є спеціальності, які свідомо залишають стару систему

default

Студент з Грузії Зура Караулашвілі почав усе спочатку. Тобто, він удруге вчиться на юриста. Свою першу юридичну освіту він отримав на батьківщині. «Я хочу працювати в одній з європейських організацій, але у ЄС мій грузинський диплом не визнають. Тому я вирішив ще раз отримати юридичну освіту в Німеччині», - каже студент з Грузії. Зурі 24 роки й він уже вдруге на третьому курсі юрфаку. Але йому це зовсім не заважає, адже, як каже сам Зура, у кожній країні є своя правова система, а отже є чому навчатися.

«Більше, ніж бакалавр і менше, ніж магістр»

Два семестри в бібліотеці - стандарт для майбутніх юристів

Два семестри в бібліотеці - стандарт для майбутніх юристів

І оскільки у кожній країні своя правова система, то прирівняти вищі освіти , як передбачено Болонським процесом, дуже складно. У Німеччині юридична освіта строго нормована. Хто хоче колись працювати адвокатом чи суддею, повинен скласти так званий другий державний іспит. Тобто, у перших семестрах студенти вивчають усі основи юриспруденції, а після цього вони обирають якусь певну юридичну галузь, в якій би їм хотілося працювати. Потім вони фактично на два семестри зникають у бібліотеках і повторюють у так званому «репетиторіумі» все, що вони допоки вивчали. Десь, як правило, через 4-5 років вони мають пройти цілий марафон іспитів, який закінчується першим державним іспитом.

Зура, пояснює це так: «Перший державний іспит – це більше, ніж бакалавр і менше, ніж магістр». Раніше на інших спеціальностях в Німеччині існували ще освітні ступені магістрів (старого зразка) та спеціалістів з держіспитами або дипломами. Тепер їх замінено на бакалаврів і магістрів (у Німеччині нових магістрів називають мастерами).

У ході Болонського процесу ступені, з якими закінчують вищі школи в різних європейських країнах, мають бути прирівняні один до одного, що нібито має спростити обмін фахівцями. Студентам-юристам в Німеччині поки не треба перелаштовуватися на нову ситему бакалаврів та магістрів. «На щастя, це так», - каже професор Берд Гайнрих. Він – декан юридичного факультету університету імені Гумбольдта, що в Берліні й затятий противник нової системи. «Попри те, що існує ЄС, законодавство залишається на 90 відсотків справою кожної країни окремо. Отже, такий обмін серед юристів навряд чи може відбутися», - переконаний берлінський професор.

Чи будуть бакалаври серед юристів і медиків? Поки все виглядає на те, що ні

Чи будуть бакалаври серед юристів і медиків? Поки все виглядає на те, що ні

У держіспитів хороший імідж

Крім того, Гайнрих не вірить у те, що реформа, в тому вигляді, як її нині просувають, має перспективи. «Наприклад, ми даємо в Німеччині юридичну освіту, з якою випускники можуть працювати і адвокатами, і суддями, і прокурорами», - каже професор. Він зазначає, що такий «успішний проект» є об’єктом заздрощів у його колег з інших країн. Тому Гайнрих не розуміє, навіщо в ньому щось змінювати. Він також переконаний, що колись і вже реформовані спеціальності повернуться до традиційних німецьких ступенів закінчення вищої школи.

Іншої думки дотримуються медики в Берліні. На медичному факультеті відомої клініки Charité вже запроваджено нову систему. Там можна дістати ступінь бакалавра чи магістра. Усе це поки, однак, тільки теоретично. Бо медицина все ще є винятком з Болонського процесу.

На лікаря треба й надалі вчитися мінімум 6 років

На лікаря треба й надалі вчитися мінімум 6 років

«У Charité, як і по всій Німеччині, точаться запеклі дискусії щодо переходу на нову систему», - розповідає Бургард Данц, який керує навчальним рефератом клініки. Донині студенти-медики закінчують своє навчанні в Німеччині державними іспитами. Прибічники цієї традиційної системи попереджають, що із запровадженням нових ступенів бакалавра й магістра може постраждати якість освіти. «Зрештою, головна мета – це щоб лікар був лікарем», - наголошує Данц.

Медики залишають держіспити

Тому в межах усього Євросоюзу діє припис, що майбутні лікарі мають пройти щонайменше шестирічне навчання, яке включало б мінімум 5 тисяч навчальних годин. То чому запроваджувати ступінь бакалавра, для якої достатньо трирічного навчання? «До мене часто приходять студенти, які не можуть завершити навчання з різних причин. В результаті вони залишаються без вищої освіти, хоча навчалися багато років», - каже Данц.

За його словами, модель, яку запроваджує Charité, дозволить уперше в Німеччині студентам-медикам отримувати ступінь бакалавра, потім – магістра, а далі складати традиційний державний іспит. Утім, з політичної точки зору такий перебіг поки є небажаним, каже Данц. «Дуже багато різних інстанцій несуть відповідальність за ключове рішення. Однак у них поки немає консенсусу з цього питання», - пояснює фахівець. Він наводить приклад, що стати лікарем бакалавр-медик не зміг би, але він міг би працювати в інших сферах медицини, наприклад журналістом з медичних тем.

До речі, Німеччина – не єдина в Європі країна, яка ще не перейшла на нову систему у вищій медичній освіті. Стати бакалавром чи магістром, вивчаючи медицину, на разі можна тільки в Швейцарії та Нідерландах.


Автори: Надин Войчик, Леся Юрченко
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM