Білорусь і ″Східне партнерство″: результати скромні | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.11.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Білорусь і "Східне партнерство": результати скромні

Що дала Білорусі участь у програмі Європейського Союзу "Східне партнерство", саміт якої відбудеться наступного тижня у Вільнюсі, з'ясовував кореспондент DW у Мінську.

Більшість експертів вважає Білорусь аутсайдером ініційованої Євросоюзом програми "Східне партнерство". Наскільки відповідає дійсності це судження, і що дала Мінську участь у цьому проекті? Про це напередодні саміту "Східного партнерства", який 28-29 листопада відбудеться у Вільнюсі, розмірковують білоруські аналітики та політики.

Психологічний та іміджевий фактори

"Країна досі має можливість геополітичної альтернативи - це головне, що отримала Білорусь від участі у "Східному партнерстві", - припускає політолог, радник з міжнародних питань лідера руху "За свободу" Александра Мілінкевича Олесь Логвінець. Він нагадує, що головна ідея авторів проекту полягала в залученні Мінська до двосторонньої та багатосторонньої співпраці - з ЄС та іншими п'ятьма країнами-учасницями програми: Азербайджаном, Вірменією, Грузією, Молдовою та Україною.

Денис Мельянцов

Денис Мельянцов

Утім, як додає старший аналітик Білоруського інституту стратегічних досліджень (BISS) Денис Мельянцов, на рівні міждержавних відносин "Східне партнерство" на сьогодні не дало країні практично нічого, за винятком того, що у Мінська з'явилися додаткові аргументи у відносинах з Росією.

Якщо Москва буде не дуже зговірливою під час різноманітних перемовин, в тому числі тих, що стосуються інтеграційних проектів, у Білорусі, пояснює експерт, є можливість налагоджувати більш тісні стосунки із Заходом. Оскільки Мінськ - учасник "Східного партнерства", то він, по суті, партнер ЄС, і це, вважає Мельянцов, пов'язане з іміджем та міжнародною репутацією країни.

МЗС Білорусі - за рівноправ'я всіх учасників

"Поки це все балачки. Нехай вони на мене не ображаються", - так охарактеризував "Східне партнерство" президент Лукашенко після останнього саміту, що відбувся 2011 року у Варшаві. Тоді ж білоруський лідер поставив запитання: "Коли "Східне партнерство" із такої собі школи політики та дипломатії, при чому навчають лише одну країну - тобто нас, перетвориться в нормальне партнерство? Коли ми почнемо реалізовувати економічні проекти?"

У Мінську вважають, що Східне партнерство поки не запрацювало на повну силу

У Мінську вважають, що "Східне партнерство" поки не запрацювало на повну силу

Протягом двох років, що минули з того часу, жодних принципово інших характеристик ініціативи ЄС із вуст вищого керівництва Білорусі так і не пролунало. Нинішню позицію офіційного Мінська та відповідь на питання, що отримала Білорусь від "Східного партнерства", в інтерв'ю DW сформулював прес-секретар МЗС Андрій Савіних.

"Ставлення до цієї ініціативи досить позитивне, але практичні результати є скромними. Утім там, де в нас вийшло брати участь на тих принципах, на яких програма створювалася, - це, зокрема, принцип рівноправ'я всіх учасників - результати є", - повідомив Савіних. І додав, що йдеться про співробітництво у сфері охорони кордону, а також безпеки та боротьби з нелегальною міграцією.

Скромність результатів прес-секретар МЗС пов'язує з тим, що програма не почала працювати на повну потужність, окрім цього, посилюються тенденції, які в майбутньому можуть стати для неї руйнівними. Разом з тим, підкреслив Савіних, в разі дотримання принципів, на яких ґрунтується програма, перспективи "Східного партнерства" Білорусь оцінює позитивно.

Суперечності та успіхи

Тим часом "сама суть і ЄС, і Празької декларації", яку підписало керівництво Білорусі, не є аполітичними, зауважує Олесь Логвинець. У декларації прямо вказуєься, що ЄС сприятиме демократизації, побудові правової держави, а в цьому аспекті в Білорусі надто багато проблем, нагадує експерт.

Олесь Логвинець

Олесь Логвинець

Зі свого боку Денис Мельянцов додає, що успіхи у сфері прикордонної співпраці безпосередньо не пов'язані зі "Східним партнерством", ідеться про двосторонні відносини Білорусі з Литвою, Латвією та Польщею. При цьому, якщо з Латвією проект малого прикордонного руху вже працює, то у випадку з Литвою і Польщею угоди хоч і ратифіковані, але ще не вступили в силу. Причину Мельянцов вбачає у відносно лояльному ставленні Риги до Мінська та політичних розбіжностях білоруського керівництва з Варшавою та Вільнюсом. При цьому аналітик BISS згоден з позицією МЗС, коли йдеться про різницю ставлення ЄС до Білорусі і, приміром, Азербайджану, "політичний режим якого такий же авторитарний, як і в Білорусі". На думку Дениса Мельянцова, не існує єдиних правил гри, і це викликає справедливе несприйняття з боку офіційного Мінська.

Громадянське суспільство скористалося шансом

Експерт Володимир Мацкевич упевнений, що максимально скористатися із наданих "Східним партнерством" шансів спробувало лише білоруське громадянське суспільство, яке змогло оздоровитися, підвищити свою мобілізованість, активність, консолідацію та самоорганізацію.

Окрім цього, продовжує Мельянцов, білоруське громадянське суспільство отримало більше можливостей озвучити свої ідеї та проблеми на європейському рівні через створену в межах програми платформу - Форум громадянського суспільства "Східного партнерства".

Зокрема завдяки зусиллям, підкріпленими діями Національної платформи громадянського суспільства, додає Мацкевич, було призупинено невиправдане, за його словами, приєднання Білорусі до Болонського процесу - без виконання Мінськом його основоположних принципів.

"Східне партнерство" як надія

А ось Сергій Калякін, лідер Білоруської партії лівих "Справедливий світ" впевнений, що більшість проектів в межах "Східного партнерства" для Білорусі закриються, оскільки керівництво країни не виконує зобов'язань із дотримання прав людини, в країні все ще є політв'язні. Політик нагадав, що Мінськ не бере участі в роботі Євронесту - парламентської асамблеї "Східного партнертсва".

Лідер Об'єднаної громадянської партії (ОГП) Анатолій Лебедько натомість вважає, що "Східне партнерство" для Білорусі - "шанс і надія, однак для їхньої конвертації в реальні плюси ЄС повинен переглянути інструменти залучення до цього проекту". Свої пропозиції ОГП сформулювала в Європейській декларації, яку вже підписала низка політичних партій країни.