1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Білоруський опозиціонер Санніков: "Українська влада вже програла опозиції"

Екс-кандидат в президенти Білорусі Андрій Санніков в інтерв'ю DW дав оцінку подіям в Україні та ролі в них ЄС та РФ. Він розповів, чи може приклад українців надихнути білорусів.

Андрій Санніков

Андрій Санніков

На думку Андрія Саннікова, екс-кандидата в президенти Білорусі, який отримав політичний притулок у Великобританії, Україна за підтримки ЄС має всі шанси на демократичний розвиток. Координатор громадянської кампанії "Європейська Білорусь" сказав, що майбутнє країни залежить від стійкості протестувальників.

DW: Як ви оцінюєте розвиток подій в Україні?

Андрій Санніков: Я вважаю, що українська влада вже програла опозиції. Віктор Янукович не реагував, коли ще можна було управляти ситуацією, а тепер він втратив контроль над тим, що відбувається в країні. Він не зможе керувати так, як робив це раніше. Тож спочатку зміниться уряд, а потім і президент. Крім того, навіть якщо дострокових виборів не буде, за законом залишився рік до закінчення президентського строку.

Сподіваюсь на позитивні результати цих змін, тому що для України розпочався другий важливий етап після Помаранчевої революції 2004 року. Тоді її лідери не виправдали довіри і не змогли створити надійну основу для розвитку країни. Однак зараз, коли громадський протест на Майдані переріс практично в революцію, у країни з'явився новий шанс на зміни.

Як відбивається на ситуації в Україні різнорідність опозиційних сил - від помірних до радикалів?

Сама по собі неоднорідність опозиції нічого не означає. Це міф, що в опозиції має бути єдиний лідер. Близько півмільйона громадян вийшли на Майдан на заклик трьох різних парламентських партій ("Удар", ВО "Батьківщина", ВО "Свобода". - Ред.). Звичайно, опозиціонерам непросто контролювати політичний процес та зберігати громадянський спротив, щоб не втратити шанс та домогтись змін.

Що стосується ролі радикальних опозиційних угруповань в Києві та регіонах, то вона надто перебільшена деякими ЗМІ. Причому робиться це свідомо. Не радикали грають головну роль на Майдані. Однак треба враховувати, що на певну частину з них роблять ставку спецслужби та використовують у спекулятивних цілях, як провокаторів.

Росія заявляє, що не втручається у події в Україні, однак намагається при цьому регулювати поведінку Януковича зупинкою виплати обіцяного кредиту в 15 мільярдів доларів. Чи зможе Кремль переломити ситуацію та використати події на Майдані з користю для себе?

Переломити ситуацію не вдасться. Не виключаю, що у Кремлі можуть спробувати протиснути певний силовий варіант чи розв'язати ще більш брудну пропаганду проти України за розворот у бік ЄС. Однак, по-перше, йти на силове рішення з кровопролиттям означає для Януковича вирок самому собі - армія його не підтримає. По-друге, це ще більше прискорить відторгнення українців від Росії. По-третє, не можна забувати про неймовірну солідарність з Майданом, яку проявляє міжнародна спільнота. І Москві буде складно цьому протистояти.

Наскільки вірогідним є прогноз про неминучий розкол України на західну частину, що підтримує курс на асоціацію з ЄС, та східний регіон, що виступає за союз з Росією?

Розмови про те, що Україна розколеться на східну та західну території, вважаю невиправданим. Я не бачу впливових політичних сил, які б могли частину країни відвести "під Росію". Усі українці виступають за добрі відносини з Росією, однак жити за путінськими законами вони не бажають. Уся країна хоче бути самостійною - схід, захід, еліти, народ. І Східна Україна, так як і Західна, дивиться на Майдан з надією. Тому зараз багато чого залежить від стійкості українців, які уже зробили надзвичайно багато на шляху змін. Вони навряд чи погодяться на заходи, які повернуть ситуацію назад.

Яку роль у ситуації, яка склалась в Україні, має грати ЄС?

Нагадаю, що свого часу бездіяльність європейських політиків дозволила створити у самому центрі Європи в Білорусі найжорсткішу диктатуру. Білоруський приклад надихнув режими Росії та України. Однак українці повстали проти влади та її таємних угод з Кремлем. І зараз у ЄС почали робити те, що повинні були зробити набагато раніше - серйозно обговорити план допомоги Україні. Причому це буде допомога не Януковичу, а Євромайдану. Й оскільки це західні гроші, то й контроль суспільства за їх використанням буде не такий, як за грошима від Москви.

Чи можливий сплеск протестного руху у Білорусі за прикладом України?

У нас вже був свій Майдан - протест білорусів, які вийшли на вулиці Мінська 19 січня 2010 року, щоб висловити своє незадоволення. Однак він був жорстоко подавлений, тому що були відсутні ті значущі фактори, які є зараз в українців. Київський Майдан фактично захистили депутати з парламентської опозиції, в дискусію про події залучені усі українські ЗМІ. А Білорусь не спить, вона задавлена. Нагадаю, що білоруська влада судитиме два десятки футбольних уболівальників за акцію підтримки Майдану. Проте це свідчить тільки про те, що режим з острахом дивиться на розвиток ситуації в Україні. І чим сильніший тиск, тим гострішим може бути спалах громадського невдоволення. Тому я вважаю таким важливим європейський фактор та залученість Заходу на підтримку українських протестувальників. З надією на Україну дивиться і білоруська громадськість. Якщо там почнуться зміни, вони змінять ситуацію в усьому регіоні Східної Європи.

Також за темою