Бюджетний адмінресурс: благо для виборців чи завуальований обман? | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 08.08.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Бюджетний адмінресурс: благо для виборців чи завуальований обман?

Кандидати від влади на Донеччині бравують своєю благодійністю за рахунок бюджетних коштів, стверджують у КВУ. Це порушення виборчого законодавства. Утім, юридично довести обман виборців дуже складно.

Традиційні продуктові набори для пенсіонерів від кандидатів у депутати сьогодні сприймаються вже як неякісний піар. У моді тепер інший розмах: успіх учасників перегонів вимірюється яскравими соціальними ініціативами чи швидким вирішенням довготривалих комунальних проблем. Утім, Комітет виборців України стверджує, що народні благодійники нерідко втілюють свої ініціативи за рахунок бюджетних коштів або ж видають державні проекти як особистий внесок у благоустрій.

«Кандидати від партії влади активно використовують свій вплив на розподіл бюджетних ресурсів для реалізації передвиборчих обіцянок. Таких прикладів дуже багато», - зазначає в коментарі Deutsche Welle керівник аналітичних програм донецької обласної організації Комітету виборців України Олександр Клюжев. Один із свіжих прикладів, за словами експерта, - початок агітаційної кампанії сина прем’єр-міністра Олексія Азарова у Слов’янську, де він балотується. Свою передвиборчу компанію він супроводжує обіцянками виділення на місцеві потреби бюджетних коштів.

Тобто представники провладного табору використовують бюджетні програми на свою користь для отримання перемоги на виборах. Це класичний приклад бюджетного адмінресурсу, зазначає експерт. Адже опозиційні кандидати не мають таких можливостей.

Недоказові порушення

Ще один приклад, каже експерт, коли кандидат у депутати Валерій Омельченко, зять покійного мера Макіївки Василія Джарти, інформує виборців про ініційований ним проект поліпшення доріг. За підтримки місцевої влади дорогу дійсно почали ремонтувати. Фактично ж, завдяки своїй приналежності до партії влади кандидат залучає державні ресурси до своєї виборчої компанії. Якщо б кандидат від опозиції виступив з таким же проектом, де гарантія, що його підтримає обласна влада, зауважує політолог.

Так само, за словами Клюжева, регіонал Владислав Лукьянов у своїх іміджевих публікаціях каже, що він сприяє виділенню бюджетних ресурсів на інфраструктурні проекти в Шахтарську та Харцизьку. А Денис Омельянович у Костянтинівці позиціонує себе як координатор міської програми з відновлення ліфтового господарства. «Тобто насправді програма місцевого бюджету використовується в передвиборчих інтересах конкретного кандидата», - підкреслює експерт.

З точки зору виборчого законодавства, залучати бюджетні ресурси до виборчих програм кандидатів – це порушення закону, кажуть громадські активісти. Утім, довести такі порушення майже неможливо. «Звичайно, мер або голова райдержадміністрації відкрито не заявлять, що задля підтримки «свого» кандидата виділяють на ремонт каналізації стільки-то мільйонів гривень. Такі бюджетні вливання дуже завуальовані і юридично довести це вкрай важко. Тому кандидати так активно цим користаються», - підкреслює Клюжев.

Надто малий зиск для виборця

У контексті цієї проблеми постає головне питання: що цінніше для виборця – демократичні принципи з рівними умовами для всіх кандидатів чи конкретна користь під час виборчої компанії. «Наші виборці на рівні декларацій цінують чесні, прозорі вибори, порядність кандидатів і всяко відкидають підкуп. Але, як засвідчує практика, виборець дуже часто лише видає бажане за дійсне», - каже Клюжев.

Ольга Айвазовська

Ольга Айвазовська

В уяві більшості виборців демократичні принципи – це якась теорія, віддалена від реального життя, каже в коментарі Deutsche Welle координатор виборчих програм громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська. З одного боку, можна називати позитивом, що бодай напередодні виборів обранці згадують про інтереси людей. З іншого боку, в наступні п’ять років нардепи про них забудуть.

«Тобто такий спосіб «підкупити» виборця матиме короткочасний і дуже малий ефект. Адже класти дороги та оновлювати дитячі майданчики слід частіше, ніж раз у п’ять років. А якщо виборці ведуться на кандидата, який використовує адмінресурс, купує їхні голоси, маніпулює громадською думкою, то такий кандидат ніколи не працюватиме в інтересах людей. І дорога, три кілометри якої проклали перед виборами, так і залишиться недобудованою», - зауважує Айвазовська.