1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Бундестаг ще раз висловив симпатію демократичному руху в Україні

Німеччина ще раз підтвердила в середу свою симпатію демократичному рухові в Україні. Під час позачергових дебатів про ситуацію в Україні депутати Бундестагу вказали на неприпустимість маніпуляцій під час виборів, закликали до мирного вирішення політичної кризи та до припинення втручання в українські справи з боку Росії. Щоправда, на останньому чіткіше наголошували представники опозиційних фракцій у Б

default

ундестазі.

Насамперед слід зазначити, що під час дебатів з українського питання у Бундестазі, кілька з тих, що виступали, мали помаранчеві краватки чи стрічки. Серед депутатів у залі теж було помітно чимало жовтогарячих символів. Звісно, що все це невипадково. Всі фракції німецького парламенту єдині в солідарності з прагненням українців відстоювати свою політичну волю. Розбіжності виникали лише в оцінках того, як діють в умовах нинішньої кризи в Україні Європейський союз та Німеччина. З проханням оцінити перебіг дебатів ми звернулися до депутата Бундестагу від опозиційної фракції ХДС/ХСС Клаудії Нольте. Нагадаємо, що вона минулого тижня відвідала Київ:

”Я гадаю, що дуже важливо, що такі дебати взагалі відбулися. Не було якихось спеціальних запитів, просто всі фракції зійшлися на тому, що необхідно окреслити свою позицію в цьому питанні. Депутати в численних промовах продемонстрували свої настрої: з одного боку, це засудження результатів сфальсифікованих виборів, а з іншого – також питання про те, яку позицію ми маємо зайняти, у який спосіб ми маємо висловити нашу підтримку”.

Цілком очевидно, що симпатії депутатів Бундестагу, які виступали з промовами, а також пленуму однозначно є на боці тих, хто відстоює свої права на свободу вибору й на демократію, наголошує далі Клаудіа Нольте. Її колега за фракцією Манфред Ґрунд окреслив результат дебатів у Бундестазі так:

”Одне з головних послань полягає в тому, що німецький Бундестаг і найвищі керівники держави, включно з канцлером Німеччини, всі фракції надсилають до України чіткий сигнал. Ми хочемо, щоб український народ міг висловити свою політичну волю на вільних, незалежних і не сфальсифікованих виборах”.

Ще один представник німецької опозиції, голова фракції Вільної демократичної партії у Бундестазі Вольфґанґ Ґергардт продовжує цю думку:

”Усі фракції німецького парламенту дуже-дуже чітко висловлюються про те, що Україна лише тоді здобуде міжнародну легітимність, коли її політичні лідери обиратимуться на бездоганно чесних виборах”.

На необхідності визначення керівництва держави лише в рамках справедливих виборів наголосив у своїй промові і канцлер Німеччини Ґергард Шредер:

”Справжню волю народу щодо політичного облаштування в країні, можна визначити лише через вільні від маніпуляцій вибори, ні через що інше”.

Шредер переконаний, що виходом з нинішньої кризи в Україні може бути переголосування:

”Останньою інстанцією для вирішення майбутнього України може стати лише її власний народ. Всі учасники нинішніх подій повинні усвідомити свою відповідальність за те, щоб вдалося досягти мирного й демократичного вирішення кризи. Саме тому ми закликали всі сторони до діалогу, а також до готовності йти на компроміс”.

Долучення Німеччини до вирішення кризової ситуації в Україні відбулося запізненням, дорікають ”червоно-зеленому” урядові німецькі опозиціонери. Адже про маніпуляції на виборах було відомо вже після першого туру голосування. Чому так сталося, пояснює член фракції ХДС/ХСС у Бундестазі Манфред Ґрунд:

«Це пов»язано з нашим німецьким поглядом на схід Європи. Донині ми, практично, не брали Україну до уваги – попри її розмір та рівень розвитку. Раніше наші погляди були занадто сильно фіксовані на Росії. Зокрема, під час першого туру виборів від нас було замало спостерігачів в Україні, тому ми не мали чіткого уявлення про обставини голосування, яке представники ОБСЄ визнали таким, що не відповідало європейським демократичним стандартам».

Голова лібералів у Бундестазі Вольфґанґ Ґергардт також наголошує на тому, що федеральний уряд запізнився зі своєю реакцією на події в Україні:

”Уряд мав би реагувати на події в Україні набагато раніше, адже ознаки нечесного перебігу виборів були вже давно. Німецькому урядові слід було проявити більше мужності від самого початку виборчого процесу. Це стосується і міністра закордонних справ, і канцлера”.

Утім, нестачу чіткості та мужності у висловлюваннях канцлеру закидають і зараз. Насамперед, коли йдеться про його бачення ролі Росії в українських виборах. Слід зазначити, що Ґергард Шредер, який провів з цього питання вже дві телефонні розмови з російським президентом, так і не згадав у своїй промові про втручання Росії у політичні процеси в Україні. Він лише зазначив:

”Ситуацію в Україні я обговорив у двох вичерпних телефонних розмовах з президентом Путіним. Він завірив мене, що Росія зацікавлена в мирному й демократичному вирішенні ситуації в Україні”.

Для Клаудії Нольте, депутата від німецької опозиції, виступ канцлера був недостатньо переконливим:

”Промову канцлера я розцінюю як досить стриману: не зовсім зрозуміло, які можливості він бачить, що він може запропонувати і як він міг би сильніше вплинути на Путіна, щоб той почав займати позитивну позицію в цьому конфлікті, тобто щоб продемонстрував, що також російська сторона визнає право українського народу вирішувати, як далі має розвиватися їхня історія. Потрібно, щоб Росія також дала чіткий сигнал про те, що вона визнаватиме лише ті результати виборів, в яких не допускатимуться жодні маніпуляції”.

Манфред Ґрунд також характеризує промову канцлера як ”не до кінця чітку”:

«Ми не присутні під час розмов канцлера з російським президентом. Нас, опозицію, завіряють у тому, що Шредер і Путін обговорюють українські теми. Тому ми виходимо з того, що саме так воно і є. Але ми як опозиція, на жаль, не можемо зробити більше, ніж вимагати від німецького канцлера чіткішої позиції в цьому питанні».

Однак окрім посилення впливу на Росію, Німеччина може й у інший спосіб допомогти Україні в ниніншній ситуації, переконаний, приміром, Манфред Ґрунд:

«Передусім своєю значною увагою до України, до українського суспільства, яке в такий чудовий спосіб зараз відстоює свої позиції, шукає себе як націю. Це є процес утворення нації, за яким ми спостерігаємо із справжнім захопленням і який ми підтримуємо».

Вольфґанґ Ґергардт бачить підтримку з боку Німеччини ось у чому:

”Вона може в рамках Європейського союзу допомогти Україні вийти на шлях проведення чесних і відкритих виборів, а також спонукати стати на цей шлях українське керівництво. Однак обов”зково повинні також продовжуватися контакти з російським президентом, щоб спонукати його до того, щоб він визнавав переможцем лише того, кого обрано під час справедливих виборів”.

Ще один важливий момент, на якому наголошували в своїх виступах депутати Бундестагу: не можна говороти про розкол України на проєвропейський Захід та проросійський Схід. Це підкреслила зокрема представниця партії ”зелених” Катрін Ґерінґ-Екардт, яка минулого тижня також побувала в Києві:

”Лише кілька останніх днів на сході України дізнаються про те, що справді відбувається в Києві чи Львові. До цього державна влада чинила цьому всілякі перешкоди. На разі ж дедалі більше журналістів переходять до об”єктивного та реального висвітлення подій”.

До речі, наприкінці свого виступу Катрін Ґерінґ-Екардт процитувала українською мовою найпоширеніше гасло українських демонстрантів: ”Разом нас багато, нас не подолати!”.

Леся Юрченко

Також за темою