1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Буксування перегворного процесу між Сирією та Ізраїлем

Багато коментарів у німецькій пресі присвячено поразці переговорного процесу у відносинах між Сирією та Ізраїлем. Газета НОРДКУРІР вказує, зокрема, на такий момент:

Спершу сирійський президент Башар ель Асад зробив спробу відновити двосторонні розмови й дав пас ізраїльському президентові Моше Кацаву. Останній прийняв м"яч і запросив сирійського президента відвідати Ізраїль. Таким несподіваним і водночас сміливим ходом у відповідь Кацав заскочив можновладців у Дамаску. Візит до ворога в той час, коли ізраїльські солдати вбивають арабських братів у Палестинській автономії. Нашвидкоруч підрахувавши користь та шкоду, Асад вирішив відмовитися. Можлива шкода для іміджу особи, котра хоче посідати провідні позиції в арабському світі, могла б стати суттєвішою за ймовірні вигоди, - пише газета НОРДКУРІР.

Газета РЕЙНІШЕ ПОСТ намагається проаналізувати мотиви, якими керувалися лідери Сирії та Ізраїлю, висловлюючи бажання відновити діалог:

Якби сирійський президент Башар аль Асад прийняв запрошення ізраїльського колеги Кацава приїхати до Єрусалима, то цим би він засвідчив визнання Ізраїлю як держави. Поїздка Асада до Ізраїлю стала б політичною сенсацією, адже досі він завжди виступав у різких тонах проти єврейської держави. Зміна поглядів мала б шокуючі наслідки. Сирія б мусила подумати над доцільністю своєї оборонної місії в Лівані, про підтримку бойовиків організації "Хезбола", що непримиренно воюють з Ізраїлем. Досі в Дамаску міститься багато штабів палестинських терористичних організацій. А якщо Асад домагається миру з Ізраїлем, то всьому цьому треба було б покласти край, -

зазначає РЕЙНІШЕ ПОСТ і веде далі:

Між двома державами поки що не укладено мирного договору. Після трьох фаз активного військового протистояння формально вони й досі перебувають у стані війни. Лише 1999-го року було зроблено спробу розпочати переговорний процес. Але згодом він наштовхнувся на питання Голанських висот, анексованих 1981 року Ізраїлем. Сирія наполягає на поверненні їй цього регіону, Ізраїль відмовляється. Тож звідки з"явилися останні заяви сторін про бажання відновити діалог? Ізраїль був змушений зробити хід у відповідь після заяви Асада в Туреччині. Він виступив за ліквідацію всієї зброї масового знищення включно з ізраїльськими ядерними боєзапасами, про які Ізраїль офіційно ніколи не говорив. Мирна пропозиція Асада знайшла підтримку в Сполучених Штатах, а це, в свою чергу, змусило діяти Єрусалим, зазначає газета РЕЙНІШЕ ПОСТ.

Газета ФОЛЬКСШТІММЕ коментує акції протесту в Ірані напередодні парламентських виборів:

Яка ситуація із демократією в Ірані? Погана, консервативні релігійні вожді вирішили усунути надто реформістськи налаштованих політиків з виборчого процесу. Але те, що рада старійшин була змушена відступити під тиском протестуючих студентів, вказує на прорив у країні. Складається враження, що минули вже ті часи, коли духовні лідери в Тегерані сприймали парламент виключно як орган, котрий підтримує рішення аятоли. Але чи остаточно? Ісламські клерикали мають і надалі владу в Ірані, але вона не є більше необмеженою. Щоразу глибшим стає провалля між релігійними догмами та потягом до свободи. Що про все це думає народ, покажуть парламентські вибори в лютому, якщо вони будуть вільними та чесними. Але не виключено, що деякі внутрішні конфлікти будуть вирішуватися із застосуванням сили, читаємо в газеті ФОЛЬКСШТІММЕ.

Про суперечку навколо генетично-модифікованих продуктів харчування йдеться в коментарі газети НОЄ ПРЕССЕ:

Від методів у генних лабораторіях багато кому робиться погано. Гени щурів у салаті, гени молі в яблуках, гени корови в соєвих бобах. Кому хочеться таке ковтати? Але Німеччина не має вибору. Арбітраж Європейського союзу вже давно виніс остаточне рішення й воно вступило в законні права. Без законів місцеві поля перетворилися б у "Дикий Захід". Встановлення правил відповідальності, дистанцій посівів і технології вирощування генних мутантів повинні перешкодити неконтрольованому використанню цих культур. Але керівники селянських спілок побоюються, що через ці приписи згодом жоден фермер не забажає інвестувати в генну технологію. Що ж, це було б доброю новиною, коментує газета НОЄ ПРЕССЕ. Огляд німецької преси підготував Любомир Петренко