1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Брюсселю буде важко сказати ”ні” Києву, якщо до ЄС приймуть Анкару

Відсвяткувавши історичне розширення Євросоюзу, його представники мусять не тільки старанно працювати над інтеграцією новачків, але й дедалі більше замислюватися над питанням: хто з нових сусідів ЄС, включаючи Україну, рано чи пізно отримає шанс вступити до європейського клубу.

Прапори країн ЄС перед Європарламентом у Брюсселі

Прапори країн ЄС перед Європарламентом у Брюсселі

Наразі чиновники європейських інституцій здебільшого ухиляються від коментарів щодо того, коли зможе Київ претендувати на членський квиток у Євросоюзі. Багато хто припускає, що Україна взагалі ніколи не потрапить до ЄС. Брюссель не обіцяє Києву й підписання Угоди про асоціацію – цей документ бачиться в Україні як сходинка до вступу в Євросоюз, а в самій організації так не вважають, наполягаючи на тому, що угода не передбачає прийняття тієї чи іншої країни до ЄС. Однак і прихильники, і критики України погоджуються з тим, що з 1 травня 2004 року - дня розширення Євросоюзу - Київ отримав хороші шанси наблизитися до Європи – якщо, звичайно, цього захочуть українські лідери і населення. Говорить дослідниця з питань Росії і Східної Європи в університеті Бірмінгема Кася Волчук:

”Розширення, з одного боку, полегшить чи, можливо, зміцнить відносини України з Євросоюзом. Україна не може більше ігноруватися Євросоюзом, йому потрібно більше займатися цією країною, тому що Україна і ЄС стають через географічну близькість політично і економічно взаємозалежними. З іншого боку, розширення означає, що Євросоюз буде набагато більше зайнятий проблемами всередині самої організації”, - сказала дослідниця Волчук.

Чиновники європейських інституцій кажуть, що Київ значно послабив свої шанси увійти до ЄС, ратифікувавши угоду про єдиний економічний простір з Росією, Казахстаном і Білоруссю. Представники Єврокомісії, Ради міністрів і Європарламенту не втомлюються повторювати і те, що для вступу до ЄС Україні потрібно дотримуватися демократичних стандартів. Говорить Кася Волчук:

”Потенціал економічного зростання в Україні обмежує політична система, яка також погано впливає на імідж країни за кордоном. Я б сказала, що політична ситуація в Україні є її найбільшою проблемою. Тому що при зростанні економіки поліпшуватиметься соціально-економічне становище населення, але політична ситуація, на жаль, може змінитися тільки при проведенні виборів і зміні політичних еліт в Україні. З цієї точки зору від того, хто прийде до влади в Україні, багато що залежить. Вибори в Мукачевому, за якими ми дуже уважно стежили, показали не дуже гарні шанси для майбутнього”,- зауважила дослідниця. За її словами, якщо на виборах у жовтні владу отримає новий лідер, нова політична еліта, тоді Брюссель буде готовим поміняти природу відносин з Києвом.

Палкі прихильники України можуть заперечити: адже Євросоюз планує розпочати переговори про вступ з Туреччиною та замислюється над прийняттям Албанії – обидві ці країни не дотягують до стандартів ЄС, але при цьому Брюссель нічого не обіцяє Києву. Депутат Європарламенту Чарльз Таннок нещодавно заявив, що Україна повинна мати більше шансів на вступ, ніж Анкара. Кася Волчук вважає, що прийом Туреччини до Євросоюзу має певною мірою допомогти Києву потрапити до ЄС:

”Україна думає про Туреччину з певним смутком: ми європейські християни, а ісламська країна Туреччина має шанси на вступ, а ми – ні. Я думаю, що Туреччина – це та країна, за якою треба спостерігати. В Євросоюзі дуже добре усвідомлюють, що якщо давати Туреччині "зелене світло" на вступ, тоді буде надзвичайно важко продовжувати казати ”ні” Україні”,- зазначила дослідниця Волчук.

Вона вважає, що було б ідеально, якби Україна спочатку провела всі необхідні реформи, а вже потім заявляла про свої прагнення стати членом ЄС. Дослідниця з бірмінгемського університету, однак, не думає, що це реально – враховуючи внутрішні українські проблеми і досвід інших пост-комуністичних країн. Кася Волчук упевнена, що Євросоюз ззовні дуже сприяє в проведенні демократичних змін. Питання тільки в тому, наскільки далеко може іти допомога Брюсселя у сприянні українським реформам.

Наталя Вікуліна