1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Брюссель-Анкара: чергова криза взаємин

Відносини між Туреччиною та Євросоюзом наприкінці минулого тижня знову потрапили у фазу загострення. Причиною конфлікту стало те, що турецький парламент досі не схвалив проект реформ карного кодексу. Свою відверту критику з цього приводу висловив комісар ЄС з питань розширення Ґюнтер Фергойґен.

default

Загострення конфлікту розпочалося з прес-конференції, яку в бельгійському містечку Лювені провів Ґюнтер Фергойґен у п»ятницю. Комісар ЄС висловив свою стурбованість тим, що турецький парламент зволікає з реформою карно-процесуальної системи. «Якщо цієї реформи так і не буде схвалено, то нам доведеться робити свій висновок про готовність Анкари до вступу на основі проекту, а не чинного закону, що є зовсім іншою річчю», – зазначив Фергойґен. Водночас він підкреслив, що саме ця реформа мала стати головним чинником для оцінки того, наскільки правовою є турецька держава.

Політики в Анкарі сприйняли ці заяви як втручання Євросоюзу у внутрішні справи Туреччини. Зокрема прем»єр-міністр Таїп Ердоґан обурено заяив:

«Ми є турками, ми є Туреччиною. І це значить, що наш парламент сам вирішить, яке рішення ухвалювати. Ми вже виконали всі необхідні для вступу до ЄС Копенгагенські критерії».

Реформа карно-процесуального кодексу мала стати завершальним акордом пакету суспільно-політичних змін, які повинна здійснити Туреччина перед початком переговорів з Брюсселем щодо процедури вступу до Євросоюзу. Для ухвалення проекту відповідного закону парлемент в Анкарі провів екстренне засідання, через що депутати були навіть змушені перервати свої літні відпустки. Головні зміни в карному кодексі Туреччини, які передбачав проект закону, стосуються посилення покарань за тортури, ґвалтування та халтурне будівництво. Також планувалося вилучити з кодексу такі поняття, як «тестування цнотливості» та «вбивство задля збереження подружжя».

Консервативна частина парлементу була проти таких різких змін карної системи. Вони вимагали для компенсації принаймні запровадити покарання для порушників подружної вірності та скасувати заборону на застосування законів імаму в політичному житті. Депутат від консервативного табору парламенту Туреччини Галюк Іпек, зокрема, заявив:

«Якщо ми підемо на ці побажання Євросоюзу, то незабаром він висталятиме перед нами й інші вимоги».

Тож процес обговорення реформи зайшов у глухий кут. Процедуру її ухвалення було відкладено. Не виключено що турецькі парламентарі повернуться до цього питання не раніше, аніж наприкінці року.

Відповідь Ґюнтера Фергойґена на заяви турецьких політиків, що мовляв Євросоюз втручається у внутрішні справи Туреччини, була теж досить різкою:

«Важко зрозуміти закиди щодо втручання від країни, яка сама бажає стати членом Європейського союзу. Адже не ми бажаємо долучитися до Туреччини, а Туреччина до ЄС. І питання тут слід ставити так: чи готова Туреччина прийняти наші стандарти і цінності, а не чи ми приймемо стандарти Туреччини».

Шостого жовтня Ґюнтер Фергойґен повинен подати на розгляд своїх колег у Європейській Комісії пропозиції щодо готовності Туреччини стати членом ЄС. Ці пропозиції ляжуть в основу порядку денного переговорів про вступ між Брюсселем та Анкарою, які заплановано провести в грудні. Фергойґен вже встиг заявити, що не має наміру зволікати з поданням рекомендацій, а це значить, що в турецького уряду залишається лише два тижні на виправлення ситуації із реформою карного кодексу. Якщо ж Таїпу Ердоґану не вдасться за цей час переконати консервативних парламентаріїв проголосувати за проект змін, то переговори про вступ майже приречені на поразку. У такому разі десять років активної співпраці Анкари й Брюсселя, спрямованої на майбутнє членство Туреччини в Євросоюзі практично буде втрачено й доведеться все починати спочатку.

Любомир Петренко