Британський економіст: для українців інтеграція з ЄС перспективніша, ніж альянс з Росією | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 20.10.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Британський економіст: для українців інтеграція з ЄС перспективніша, ніж альянс з Росією

Економіст, професор Сассекського університету Алан Мейх’ю в інтерв’ю Deutsche Welle розповів про переваги та недоліки Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом.

default

Для українців інтеграція з ЄС більш багатообіцяюча, ніж альянс з Росією, стверджує професор Сассекського університету, економіст Алан Мейх'ю. В інтерв'ю Deutsche Welle він розповів про переваги та недоліки Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі між Україною та Євросоюзом, що вже наближаються до завершення, а також про перспективи програми ЄС «Східне партнерство».

Deutsche Welle: Якщо говорити про наслідки Угоди про асоціацію Україна-ЄС для простих українців, що це означатиме, приміром, для будівельника з Полтави?

Алан Мейх'ю: Мета угоди – модернізація економіки. Що це означає для звичайного будівельника? Те, що в нього буде суттєво більший вибір у магазині. Товари та послуги будуть значно вищої якості. Зі зростанням української економіки та збільшенням експорту до країн ЄС у нього також поліпшаться шанси влаштуватися на добру роботу й отримувати вищу зарплатню. З часом у нього може з’явитися шанс працювати в Берліні чи Парижі.

Deutsche Welle: Чим ближче Україна до підписання Угоди про асоціацію, тим активніше Росія намагається схилити Київ до приєднання до Митного союзу. Москва каже, що змушена буде вжити відповідних заходів, якщо Україна стане частиною внутрішнього ринку ЄС. Чи справді це так, і українські товари, що експортуються в Росію, подорожчають?

Зовсім ні. У якійсь мірі це залежить від того, чи стане Росія членом Світової організації торгівлі і чи візьме на себе зобов'язання дотримуватися міжнародних правил. Москва, безумовно, використовує торгівельну політику для політичних цілей. Для цього достатньо згадати заблоковані – з політичних міркувань – поставки в Росію продуктів з Польщі. Тому цілком імовірно, що Росія на якийсь час спробує заблокувати експорт з України. Однак тут слід звернути увагу на взаємну залежність російської та української економік. Власниками багатьох українських компаній є відомі росіяни. Тому будь-які рухи в цьому напрямку матимуть негативні наслідки для певних російських інтересів.

Deutsche Welle: Виходить, якщо Росія вирішить «покарати» Україну і введе додаткові економічні бар’єри, то вона покарає власний бізнес?

Певною мірою так. Якщо Росія не зможе модернізувати свою економіку і збереже залежність від експорту нафти та газу, то чи захоче Україна вступати з нею в союз? Я б сказав, що для простих українців немає сумнівів у тому, що інтеграція з ЄС більш багатообіцяюча в плані підвищення рівня життя, ніж альянс зі старомодною Росією.

Deutsche Welle: Україна досі значною міроюаграрна країна. Однак Європейський Союз не хоче відкривати свій ринок для української пшениці, м’яса та інших видів продукції. Франція, Іспанія та інші країни ЄС виступають проти. Чи змінить ситуацію Угода про асоціацію та створення зони вільної торгівлі?

Не схоже, що ЄС буде дуже щедрим щодо України. Очевидно, що Україна дуже зацікавлена в розвитку аграрного сектора. Гадаю, Євросоюзу має бути соромно за свою протекціоністську позицію. Це один з аспектів, який робить всю угоду менш привабливою для українців. Думаю, що швидке відкриття ринку сільськогосподарської продукції для України було б в інтересах ЄС, але деякі країни, приміром Польща, бачать цю ситуацію інакше.

Deutsche Welle: Тобто, українським фермерам нема на що сподіватися

Не знаю. Не варто ставитися до цього як до чогось статичного. Світ змінюється. Як відомо, аграрний сектор розвивається дуже швидко. Через кілька років ситуація може скластися більш прихильно для України.

Deutsche Welle: Як Ви оцінюєте позицію Німеччини в питанні про підписання Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом?

Німеччина нині зайнята проблемою кризи в єврозоні. Тому вона веде себе не вельми активно. Німеччина завжди підтримувала позицію Польщі і зробила дуже багато для розширення Євросоюзу, що, безумовно, позитивно. Але я помітив, що в питаннях, які стосуються Східної Європи, Німеччина займає не таку активну позицію, як у питаннях Центральної Європи.

Deutsche Welle: У чому причина? У Росії?

Частково в Росії, так. Питання енергетики відіграють тут важливу роль. З іншого боку, населення Німеччини старіє. Люди похилого віку менш схильні до ризику, ніж молоді.

Deutsche Welle: Наскільки успішною, на Вашу думку, є програма Європейського Союзу «Східне партнерство»?

Поки що надто рано робити висновки. Якщо подивитися на країни Східної Європи, можна зробити висновок, що вони – в катастрофічному стані. Але до таких процесів слід ставитися з урахуванням довгострокової перспективи. Ситуація в Польщі в 1989-1990 роках також виглядала катастрофічною, а сьогодні, через 20 років, Польща – динамічна, демократична країна з ринковою економікою. Гадаю, що нині необхідно зосередитися на молоді. ЄС має робити більше для того, щоб молоді українці могли відвідувати країни Євросоюзу. Це допоможе в майбутньому розв'язати чимало проблем.

Розмовляв Роман Гончаренко
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM