1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Брак нових ідей - основна проблема Європейського союзу

З нагоди Дня Європи численні видання на континенті розмірковують над майбутнім європейської спільноти, а також над перспективами ухвалення конституції ЄС. Відхилення цього документу на референдумах у Франції та Нідерландах минулого року паралізувало інтеграційні процеси в Європі, аналізує німецьке видання Freie Presse:

„Брюссельським чиновникам нині йдеться лише про те, аби не потрапити в газетні заголовки критичного змісту. У брюссельських кабінетах обрали тактику: конкретні проекти замість нових структур. Чи виправдає себе така модель поведінки, покаже час. Натомість політичні реалії розвиваються не на користь європейської інтеграції і так буде доти, доки не буде остаточно ратифіковано конституцію ЄС. Однак, якщо копнути глибше, стає зрозуміло: основна проблема – це навіть не відсутність конституції, а брак нових об’єднавчих ідей. Необхідність існування Європейського союзу нині мало хто відчуває. Річ у тім, що позитивні асоціації, які раніше європейці пов’язували з ЄС, на сьогодні вже вичерпали себе: мир, вільний ринок, відкриті кордони і євро як єдина валюта – все це вже пройдений етап”, - аналізує Freie Presse.

Інша німецька газета - General-Аnzeiger – дотримується такої думки:

„Йдеться не лише про те, чи має європейська конституція ще один шанс, чи ні. Проблема насамперед у тому, що Європа нині не має свого „ідейного лідера”, тієї особистості, яка би відкрила європейцям нові перспективи і бачення. Лише така людина могла би дати настільки сильний імпульс розвитку, який не зміг би перемолоти навіть бюрократичний млин”.

І ще одна цитата на цю тему з німецької газети Rheinpfalz. Видання звертає увагу на той факт, що канцлер Німеччини Анґела Меркель на даний момент чи не єдина серед провідних європейських політиків може собі дозволити таку розкіш як розмірковування над майбутнім ЄС. Інші лідери мають надто непевні внутрішньополітичні позиції, констатує газета:

„Погляньмо хоча би на Францію. У травні наступного року там обиратимуть нового президента. Отже, на Париж як на дієвого партнера у питаннях європейської політики раніше ніж у другій половині 2007 року розраховувати не варто. Однак без активної участі французів, які результатами свого минулорічного референдуму завели Євросоюз у глухий кут, жодні спроби знову запустити європейський двигун не матимуть успіху”, - зазначає Rheinpfalz.

Французька Dernieres Nouvelles d´Alsace критикує пасивність керівництва країни у питаннях європейської інтеграції:

„З тим, що французи відхилили проект конституції, інші європейці вже змирилися. Зрештою, це їхнє демократичне право – відхилити те, що не подобається. Однак не менш паралізуючим для Європи фактором є те, що політики у Парижі за цілий рік так і не запропонували жодного альтернативного рішення. У червні державні і урядові лідери 25 країн-членів ЄС, після понад річної „сплячки”, знову зустрінуться, аби обговорити плани на спільне майбутнє після 2007 року. Доведеться знову починати все спочатку, до того ж успіх всієї справи ніхто не може гарантувати. Розбудова єдиної Європи і далі переживатиме стагнацію, якщо не станеться диво і не з’явиться нове, „проривне” політичне бачення. Бачення такого масштабу, як те, яке проголосив свого часу ідеолог єдиної Європи Роберт Шуман”, - прогнозує Dernieres Nouvelles d´Alsace.

Інше французьке видання – Sud Ouest висловлює занепокоєння розвитком політичної ситуації в Польщі, де до складу уряду увійшли антиєвропейські партії „Ліга польських родин” та „Самооборона”:

„Євросоюз продовжує як-ніяк функціонувати. Але такі небезпечні для інтеграційного процесу тенденції, як минулорічне французьке „ні” євроконституції, нині знаходять своє продовження у Польщі, де до уряду залучені націоналісти. Ще вчора Євросоюз, і насамперед Франція, наважилися поставити до ганебного стовпа Австрію. Відень на деякий час опинився в європейській політичній ізоляції після того, як в уряді з’явилися праві популісти на чолі з Йорґом Гайдером. Сьогодні ж усі бачать, що відбувається у Варшаві, і мовчать. Це змушує замислитися. Що це – ознака смути, розпачу, безпорадності? На жаль, доводиться констатувати, що питання відкриття західноєвропейських ринків праці для польських слюсарів і сантехніків спричинило у Євросоюзі більші дебати, ніж поява антиєвропейських сил у польському уряді”, - нарікає Sud Ouest.

Огляд преси підготував Євген Тейзе