1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Політика й суспільство

Боротися зі СНІДом разом: конференція в Бремені

„Відповідальність і партнерство: разом проти ВІЛ/СНІД“ – так називається європейська конференція, присвячена боротьбі зі смертельним вірусом, що розпочалася в понеділок триватиме у вівторок у німецькому Бремені. У центрі її уваги – невтішна ситуація в Східній Європі. Зокрема в Україні останніми роками невпинно зростає число нових заражень вірусом імунодефіциту людини.

На відкритті Бременської конференції

На відкритті Бременської конференції

Бременська конференція проходить у рамках програми головування Німеччини в Європейському союзі. Загалом участь у ній беруть міністри охорони здоров’я, експерти й громадські діячі з 27 держав ЄС, а також представники з 14 країн-сусідів спільноти. Відкрила конференцію в Бремені німецький канцлер Анґела Меркель, що як наголошують фахівці, свідчить про те, наскільки важливою є тема ВІЛ і СНІДу для Євросоюзу:

„Я думаю, що Бремен може стати синонімом для початку нової кампанії боротьби з ВІЛ та СНІДом. Знаковим є той факт, що до Німеччини на цю конференцію приїхали так багато представників з Європейського союзу й з усієї Європи. Це означає, що всі вони відчувають єдність і свій обов’язок досягти успіху в цій боротьбі”.

Щороку число носіїв ВІЛ невпинно збільшується

Про вірус імунодефіциту людини в світі знають порівняно недовго, адже відкрили його лише на початку 80-их років минулого століття. За статистикою, сьогодні 40 мільйонів людей на планеті є носіями ВІЛ. З початку епідемії 25 мільйонів вже померли від СНІДу. Щороку число нових заражень зростає в середньому на 10 відсотків. Це – як одне цунамі за іншим, про які вже майже не говорять, наголосив у Бремені Вольфґанґ Яманн, один з керівників неурядової організації Care International:

„Власне, безвідповідально було б зараз виступити й сказати, що ми не досягли нічого або досягли дуже мало. Але врешті-решт міжнародній спільноті мало б бути соромно, бо доводиться й зараз говорити про те, що число хворих на СНІД збільшується, і ВІЛ поширюється далі й далі”.

Це стосується зокрема і Європи. Західні країни континенту, які ще кілька років тому, здавалося б, загальмували в себе поширення ВІЛ, змушені інформувати про погіршення ситуації. А на сході континенту вірус імунодефіциту поширюється просто шаленими темпами. Передусім у країнах, що постали на терені колишнього Радянського Союзу. Німецький дослідник Ульріх Маркус переконаний, що проблема загострилася особливо після розпаду СРСР:

„Це призвело до безробіття, передусім молоді люди опинилися в безвиході. Це ж потягнуло за собою різке підвищення рівня вживання наркотиків. З іншого боку, було дуже мало превентивних заходів, тому упродовж багатьох років ВІЛ-інфекція безперешкодно поширювалися саме серед наркоманів”.

Україна – в лідерах сумної статистки

Україна впродовж останніх років стало перебуває серед лідерів у світовій статистиці з поширення ВІЛ. За офіційними даними, близько ста тисяч людей в Україні є носіями вірусу. Фахівці ж кажуть, що насправді ця цифра може бути й втричі більшою. Майже половина носіїв ВІЛ в Україні є ін’єкційними наркоманами, швидко поширюється вірус серед жінок-повій.

Останнім часом дедалі гостріше постає проблема ВІЛ серед дітей. Багато безпритульних дітей і підлітків, передусім ті, які вживають наркотики, заражені вірусом імунодефіциту людини. Їх важко охопити якимись превентивними програмами, каже Олена Нечосіна, виконавчий директор Всеукраїнського благодійного фонду „Коаліція ВІЛ-сервісних організацій”. За її словами, нині низка міжнародних організацій, зокрема дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ, розробляє стратегію для профілактики й боротьби з ВІЛ серед безпритульних дітей.

Дуже багато проблем і в дітей, які народилися з вірусом імунодефіциту. Окрім медичних труднощів, їх також важко влаштовувати до дитячих садків та шкіл. На разі в багатьох містах України постали центри денного перебування, започатковані громадськими організаціями людей, які живуть з ВІЛ, розповідає Олена Нечосіна. Такі центри допомагають, але все одно ВІЛ-інфіковані діти фактично позбавлені можливості спілкуватися в дитячих садочках і школах з іншими дітьми. Олена Нечосіна:

„Я бачу ще й іншу проблему. Це проблема ВІЛ-інфікованих дітей, які не мають батьківської опіки. Вони живуть в притулках, дитячих будинках, і багато з них, як нам відомо, взагалі не мають можливості відвідувати школи”.

Було б невірно стверджувати, що в Україні нічого не робиться для профілактики СНІДу. Особливо з огляду на кілька досить масштабних інформаційних кампаній останнього часу. Наскільки ефективними були вони, поцікавилися ми в Олени Нечосіної:

„Я вважаю, що ці кампанії були дуже дієвими й ефективними. Але нині ми говоримо про те, що держава повинна сформувати єдину стратегію, яка б включала компоненти соціальної реклами, просвітницької та інформаційної діяльності”.

Лише за надійної державної підтримки, переконана Олена Нечосіна, кампанії з боротьби з ВІЛ та СНІДом, можуть бути справді ефективними.

  • Дата 12.03.2007
  • Автор Леся Юрченко, Дмитро Каневський
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8L
  • Дата 12.03.2007
  • Автор Леся Юрченко, Дмитро Каневський
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/AO8L