1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Eкономікa

Борг України перед Росією: усе залежить від позиції МВФ

Головне у борговій суперечці між Москвою та Києвом щодо кредиту в три мільярди доларів - на чий бік пристане МВФ. Якщо він визнає позику офіційним боргом України, то й сам муситиме припинити виплату траншів Києву.

До четверга, 29 жовтня, Росія офіційно має час, аби прийняти умови реструктуризації кредиту обсягом у три мільярди доларів США, який було надано Україні наприкінці 2013-го року. Термін повернення боргу збігає у грудні поточного року. Якщо Москва не погодиться на умови реструктуризації, тоді Київ погрожує оголосити мораторій на виплату боргу та припинити обслуговувати кредит. Про це в понеділок, 26 жовтня, заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк в інтерв’ю німецькому діловому виданню Handelsblatt.

Ще в середині жовтня очільниця міністерства фінансів України Наталя Яресько пояснювала, що такий крайній термін має юридичне обґрунтування. "Після 29 жовтня у нас юридично будуть зв’язані руки. Ми не зможемо їм більше нічого запропонувати", - зауважила вона, посилаючись на узгоджені ще в серпні умови реструктуризації боргу України перед приватними кредиторами. Саме на такі ж самі умови реструктуризації боргу Київ пропонує погодитися й Москві.

Характер боргу

У Росії вже кілька разів давали зрозуміти, що не підуть на такі умови, адже не погоджуються із принциповим питанням - визначенням характеру боргу, який Київ має перед Москвою. Позиція Росії полягає в тому, що ці три мільярди доларів США у формі євробондів є державною, себто офіційною, позикою Україні. Про це неодноразово заявляли міністр фінансів РФ Антон Сілуанов та президент Володимир Путін. Водночас Україна наполягає на тому, що цей кредит за своєю формою нічим не відрізняється від кредитів, щодо реструктуризації яких Україні вже вдалося домовитися у серпні.

Голова німецької консультативної групи при уряді України Рікардо Джуччі

Голова німецької консультативної групи при уряді України Рікардо Джуччі

Такої позиції дотримуються і більшість експертів, каже голова німецької консультативної групи при уряді України Рікардо Джуччі. Аргументи в цьому разі полягають у тому, що всі ці позики були оформлені за допомогою тих самих євробондів, які регулюються приватним британським правом, каже він: "Це означає, що кожен може бути власником цих бондів, ними можна торгувати".

Тож якщо виходити з такої позиції, то Київ не просто може, а навіть не має права платити Москві за позикою, як вона того хоче. "Адже Україна зобов’язалася перед іншими позикодавцями поводитися з усіма приватними кредиторами однаково. Якщо Україна зараз заплатить ці три мільярди, то інші кредитори скажуть: "Почекайте, в цьому разі ви маєте заплатити прямо зараз і нам". А це було б неможливо", - пояснює Джуччі.

Василь Астров з Віденського інституту порівняльних економічних досліджень, утім, належить до експертів, які вважають аргументи Москви більш суттєвими і переконливими. "Вони кажуть про те, що цей борг є офіційним боргом України, адже ідеться не про якийсь приватний фонд, який надав кредит, а про державний стабілізаційний фонд Росії. Тож мені здається помилкою українського уряду аргументувати так, як вони це роблять", - пояснює він у розмові з DW.

Потрібна дискусія й стосовно офіційного боргу

Хоч Астров і визнає, що Київ, "у принципі, може собі дозволити не платити за цим боргом", він радить українському уряду розпочати нову, більш серйозну дискусію про неможливість у такому вигляді, як зараз, обслуговувати не лише приватні, але й офіційні борги.

"Я думаю, що питання неспроможності Києва повноцінно обслуговувати, зокрема, й кредити західних партнерів колись стане на порядку денному, - каже Астров. - Упевнений, що узгоджене з приватними кредиторами списання боргу не є достатнім для того, аби уможливити зниження фінансового тиску на український уряд". За його словами, йдеться про кредити окремих держав, а також міжнародних інституцій на кшталт Світового банку, ЄБРР, ЄІБ, ЄС тощо.

Головне питання - як розцінить борг Києва Москві МВФ

Головне питання - як розцінить борг Києва Москві МВФ

Якщо Київ таки залишатиметься на своїх позиціях і припинить обслуговування російського кредиту, Москва спробує "розіграти цю карту", каже Астров. Він не виключає можливості, що питання повернення Києвом трьох мільярдів доларів прив'яжуть у Кремлі до інших питань. "Наприклад, питання поставок газу чи навіть питань навколо конфлікту на Донбасі", - пояснює експерт.

Натомість Рікардо Джуччі вважає будь-які припущення щодо винесення питання повернення боргу Києва у політичну площину спекуляцією. Те, що Москва могла б зробити формально, це подати позов проти України до одного з британських судів. "Але треба зважати, що такий процес коштує багато грошей і довго триває. Тому треба дуже добре подумати, наскільки великі шанси виграти процес у такому разі", - каже експерт. Варто зазначити, що офіційні представники Москви вже натякали на судовий процес проти Києва в разі несплати боргу в грудні.

Зрештою, все залежить від МВФ

Та головне все ж не те, як бачить усю ситуацію з боргом Київ чи Москва, а до якої позиції у цій історії схилятиметься Міжнародний валютний фонд (МВФ), який на сьогодні є найбільшим офіційним кредитором України. "І я виходжу з того, що МВФ визнає цей борг позикою приватних кредиторів. Адже в іншому разі програма Фонду для Києва виглядала б по-іншому. Те, як вона виглядає зараз, уже говорить про те, що в МВФ виходять саме з такої позиції", - підсумовує Джуччі.

У разі визнання з боку МВФ правильною ту позицію, на якій наполягає Росія, то він мусив би сам припинити виплату кредитних траншів Україні. "Тоді це справді може означати великі фінансові проблеми для Києва", - каже експерт. Якщо ж позиція Києва домінуватиме - тобто всі виходитимуть з того, що йдетья про заборгованість перед приватними кредиторами, що неприйняття умов одним із кредиторів немає жодного впливу на інших, - то несплата боргу Росії не позначиться на платоспроможності України, пояснює Джуччі.

Дивитись відео 01:51

Мінус 20 відсотків боргу: як допоможе це Україні?

DW.COM

Аудіо й відео до теми