Борговій «хворобі» єврозони прописали шкідливі «ліки»? | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 11.04.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Борговій «хворобі» єврозони прописали шкідливі «ліки»?

Країнам єврозони, що опинилися у борговій скруті, призначають однаковий курс "оздоровлення" економіки: реформи та заощадження. Утім, цей курс дедалі гучніше критикують.

Грецька економіка й надалі демонструє симптоми тяжкої хвороби: економіка занепадає, робочі місця скорочують, а обурені громадяни виходять з протестами на вулиці. "Лікарі" від Євросоюзу, Європейського центробанку та МВФ регулярно перевіряють "пульс" хворої грецької економіки й так же часто рекомендують грекам наполегливіше працювати та заощаджувати якомога більше бюджетних коштів. "Греція мала бюджетний дефіцит у 15 відсотків й була позбавлена доступів до ринкового капіталу. Саме тому країна потребувала пакета суворих заощаджень", - підсумовує логіку контролерів з "Трійки" експерт Ед Паркер з рейтингової агенції Fitch.

Водночас канадський економіст Вільям Вайт, який консультує "клуб заможних індустріальних країн" - Організацію з економічної співпраці та розвитку (OECD) - дотримується трохи іншої думки. "Питання не в тому, чи заощаджувати, а в тому наскільки. Якщо ліки вбивають пацієнта, тоді такий курс лікування не має сенсу", - наголошує він, підкреслюючи, що висловлює свою особисту оцінку.

Конкурентна економіка

Вже чотири роки грецька економіка скочується донизу. Еміграція кваліфікованих кадрів набула масового масштабу, як і в Іспанії та Португалії. "Якщо ядро продуктивної робочої сили залишає країну, загрожуючи життю економіки, немає сенсу лікувати її тими ж засобами", - продовжує Вайт свою думку.

Безпритульний в Афінах

Безпритульний в Афінах

Для того, щоби відновити курс зростання, економіки країн периферії єврозони мають бути конкурентними, переконана старший економіст з відділу країн Європи в американському банку Morgan Stanley Ельга Бартч. В еру, яка передувала запровадженню євро, цього можна було б досягти керованою девальвацією національної валюти. У такий спосіб експортні продукти були б дешевшими за кордоном, а отже, й конкурентнішими. "У валютному союзі, натомість, ціни та зарплати мають бути гнучкими. Лише тоді можна буде досягнути балансу, який раніше можна було досягти завдяки зміні обмінного курсу", - пояснює Бартч.

Уроки 1930-х

Тиск на рівень зарплат вже чималий, зважаючи на зростання безробіття. Кожен п’ятий грек і четвертий іспанець - безробітні. Серед молоді у цих країнах безробіття торкнулося кожного другого.

Ця статистика викликає найбільше занепокоєння, каже голова консалтингової інвестиційної фірми з Лондона Lombard Street Research Чарльз Думас. Натомість Євросоюз, каже він, зацікавлений лише у запровадженні програм заощадження. "Це фундаментальна помилка та пародія на те, як функціонує сучасна економіка", - сказав він в інтерв’ю Deutsche Welle, додавши, що така стратегія вже призвела у 1930-х роках до колапсу та приходу диктаторів до влади у Португалії та Іспанії. Думас вважає, що "першу скрипку" у приписах ЄС відіграв німецький уряд.

Досі, каже Думас, взятий курс приніс мало користі. "Торік бюджетний дефіцит у Греції становив 11 відсотків від ВВП, а цього року буде десь 10 відсотків. ВВП ж сам по собі знижується, бо падає економіка", - пояснює він.

Хто на вихід?

Кожні три місяці країни єврозони мають ухвалювати дедалі нові транші допомоги Греції. Те, що колись усім урветься терпець, - лише питання часу, впевнений аналітик. "До кінця року Грецію можуть викинути з монетарного союзу", - резюмує він.

Подальший сценарій вже вимальовується. Наступною на вихід можуть попросити Португалію, Іспанію та навіть Італію. Вихід з єврозони може сприяти зростанню їхньої економіки. "Гадаю, це найбільш вірогідне розв’язання проблеми, звісно, якщо ФРН не полишить єврозону першою", - з посмішкою додає Думас.