Боргова криза знищує один за одним європейські уряди | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 30.04.2012
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Боргова криза знищує один за одним європейські уряди

Можлива зміна влади у Франції, відставка у Нідерландах і урядова криза в Чехії - усе це лише за тиждень. А від початку боргової кризи 2010 року ротації керівництва пережили вже 16 країн ЄС.

Починаючи з весни 2010 року, в більш ніж половині з 27 країн Європейського Союзу змінилися уряди. Причиною цього у переважній більшості випадків були економічне становище та кардинальні скорочення витрат на бюджетну сферу. Після Великобританії, Іспанії та Італії ротація влади тепер загрожує Франції. Кандидат в президенти Франсуа Олланд має непогані шанси перемогти чинного президента-консерватора Ніколя Саркозі у другому турі виборів 6 травня.

Саміт ЄС - весь час з'являються нові обличчя

Саміт ЄС - весь час з'являються нові обличчя



Стабільно нині почувається лише влада Німеччини та Польщі, а також менших держав ЄС - Литви, Естонії, Австрії, Люксембургу та Мальти. В усіх інших уряди вже стали «жертвами» кризи. У Нідерландах, наприклад, оголошено вже другі дострокові вибори від початку «боргової кризи». А в Греції, яка є епіцентром кризи, новий парламент обиратимуть 6 травня. Цілком ймовірно, що тут вчергове зміниться керівництво, після відповідних змін у 2009 та 2011 роках. У Швеції та Болгарії уряди нині можуть розраховувати лише на голоси меншості у парламенті.

Зміни урядів в усіх кризових державах

У єврозоні, тобто у 17 країнах зі спільною валютою, за минулі два роки загалом втратили владу одинадцять урядів. Політичне забарвлення відігравало при цьому другорядну роль. Як консервативні, так і соціалістичні чи ліберальні коаліції втрачали підтримку виборців.

Так, в Іспанії до влади прийшли консерватори, в той час як у Франції очікується цілком протилежне. У Греції та Італії важелі влади обійняли безпартійні технократи. "Ми мусимо весь час звикати до нових облич та концепції",- скаржиться європейський дипломат про засідання єврогрупи, котра складається з міністрів фінансів країн, що використовують євро.

Часта зміна влади ускладнює реалізацію рятувальних заходів для єврозони. Наприклад, Анґела Меркель незабаром може втратити одного з найважливіших союзників у справі політики заощадження – Ніколя Саркозі. Її підтримувала досі, крім французького керівництва, влада Австрії, Фінляндії, Люксембургу та Нідерландів. Усі ці країни сплачують до спільного європейського бюджету більше, ніж отримують з нього.

Чехи протестують проти урядової політики заощадження

Чехи протестують проти урядової політики заощадження



Хто виведе з кризи?

Депутат Європарламенту Удо Бульманн (СДПН) вважає, що єврозоні серйозно бракує політичних лідерів: "Серед правлячої еліти у Європі мало особистостей з лідерськими якостями, які мають сміливість вийти перед людьми і заявити: я зроблю дещо непопулярне, але це необхідно. Я мушу перейти цю межу, щоб наступного дня мати можливість сказати, що я дав кожному гарантоване майбутнє."

Стурбованість з приводу того, що Євросоюзу бракує лідерських якостей, поділяє і голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. У період боргової кризи Європейська комісія, найвищий виконавчий орган, суттєво зменшила свій вплив. Оскільки рішення про рятувальні фонди та антикризові акції уряди країн-членів ухвалювали в обхід спільних інституцій.

В зв'язку з цим Баррозу виступає за перетворення Єврокомісії на економічний уряд та за посилення наявних структур ЄС. У такому разі державам довелося б поступитися частиною суверенітету на користь кращої координації економічної та податкової політики.

Доопрацювання фіскального пакту?

Першим кроком до цього є фіскальний пакт, підписаний 25 державами (крім Чехії та Великобританії) у березні 2011 року. Ймовірний наступник Саркозі – Олланд – збирається в разі його обрання почати переговори про доопрацювання цього пакту, канцлер Меркель таку можливість категорично відкидає. В Ірландії фіскальний пакт мусить пройти затвердження на всенародному референдумі наприкінці травня.

Олланд, котрий може прийти на зміну Саркозі, по-іншому бачить політику заощадження

Олланд, котрий може прийти на зміну Саркозі, по-іншому бачить політику заощадження



Голова Європейської ради Герман ван Ромпей хоче скликати саміт для того, щоб проконсультуватися про можливе доповнення фіскального пакту пактом зростання. Держави єврозони, в яких ще відносно стабільна економіка і які мають найвищу оцінку рейтингових агенцій, рішуче опираються запровадженню спільної відповідальності за боргами або спільних державних облігацій єврозони. Натомість держави-боржники наполягають саме на цьому.

Німеччина обирає у 2013-му

Лише з великими зусиллями правляча коаліція Німеччини змогла протягнути через Бундестаг рятувальні парасольки для єврозони. Ризики, пов'язані з фінансовою відповідальністю Берліна, зростають. Для ратифікації фіскального пакту уряду Меркель знадобляться голоси опозиційних соціал-демократів, адже це рішення вимагає двох третин голосів. Вони ж у відповідь зможуть розраховувати на пом'якшенні жорсткого урядового курсу на економію бюджетних коштів.

Восени 2013 року заплановані вибори у Німеччині. Громадяни висловлять тоді своє ставлення і до боргової кризи. Якщо урядова коаліція, котра виступає за посилення євроінтеграції і Євросоюзу, не вистоїть, то буде не першою жертвою боргової кризи.

DW.COM