1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Богдан Сегін: Мій твір для Бетховенського фестивалю - це портрет Львова

Твір українського композитора "Галицька фантазія" виконають на Бетховенському фестивалі-2017. Богдан Сегін розповів DW, як на нього вплинули львівські музиканти та маловідомі твори Бетховена.

Богдан Сегін

Богдан Сегін спеціально написав твір для Бетховенського фестивалю

14 вересня молоді українські та німецькі музиканти з проекту Campus 2017 разом гратимуть на Бетховенському фестивалі. Йдеться про спільний виступ щойно створеного Молодіжного симфонічного оркестру України та Федерального молодіжного оркестру Німеччини. Львівський композитор Богдан Сегін на замовлення DW написав твір "Галицька фантазія" спеціально для цієї події. В інтерв'ю Deutsche Welle він розповів про те, як на цей твір вплинули його рідне місто і найвідоміший німецький композитор. 

DW: Яким є характер вашого твору, написаного спеціально до цьогорічного Бетховенського фестивалю?

Богдан Сегін: Це, свого роду, мій погляд на Львів, ніби я намалював його портрет, яким він є. Багатогранний, і водночас я зачепив одну дуже важливу деталь цього міста, яка мені сподобалась. Це культура вуличних музикантів і культура батяр, яка існувала ще сто років тому, коли Львів ще перебував під Польщею. Батяри - це культурний прошарок суспільства, це корінні львів‘янини, молоді люди, які любили музику, любили весело проводити час, спілкування і любили своє місто.

І крім зовнішньої інспірації, крім зовнішнього натхнення, у своїй композиції я використовую музичний матеріал відомого шлягера Богдана Веселовського, популярної пісні, яка була написана сто років тому у Львові.

Цей твір, напевно, носить характер певної мініатюри. Це спосіб театральної гри яка, з одного боку, передає дух батярів, тому що я використовую певні елементи театральності. А з іншого боку, тема твору, на мій погляд, дуже резонує з певним видом творчості Бетховена - а саме з його піснями.

Яку роль у вашому творі відіграють акордеони?

Акордеон був і залишається дуже популярним інструментом для міського фольклору. І коли я міг вибрати певну кількість акордеонів для свого твору, я вибрав сім. Акордеони відіграють кілька ролей. Спочатку вони передають, власне, вуличних музикантів, які з‘являються нізвідки і грають один і той самий мотив, який накладається. Пізніше вони вступають в діалог з оркестром. І на завершення твору вони звучать подібно, як звучить орган, і вони грають хорал.

Львів вплинув на те, яким став ваш твір. Чим є для вас це місто?

Я думаю, що він є дуже поліфонічним. І ця поліфонія дуже різнорідна. Тут поєднуються найрізноманітніші звучання: від народних пісень до джазу, естрадна та класична музика, все це співіснує разом. І так само тут співіснує і професійне музичне мистецтво, і аматорське, і самодіяльність, і народна творчість. Тобто це максимально повна картина, яку можна уявити.

Як музика Львова впливає на вашу творчість?

Вона надихає. Місто має свої вібрації, які я найбільше відчуваю, коли перебуваю на старих вулицях, біля старих будівель, або зустрічаю старих друзів, з якими можу піти на каву, поспілкуватись і обговорити майбутні творчі плани. У Львові багато музичних подій, музичних закладів і, власне, музикантів, і доволі тривала історія розвитку музики. І при всьому цьому об'ємі музичного життя, яке вирує у Львові, також мені подобається і мене надихає те, що тут можна усамітнитись і залишитися наодинці зі своїми думками.

Чи надихають вас інші музиканти, наприклад, вуличні на створення ваших композицій?

У даному випадку так. Я надихався вуличними музикантами у Львові на створення композиції для DW.

Богдан Сегін у львівській кав'ярні, де він також може і усамітнитись

Богдан Сегін у львівській кав'ярні, де він також може і усамітнитись

Які музичні стилі впливають на вас?

Оскільки я отримав професійну композиторську освіту, я вивчив всі стилі, які існували та існують, і почав далі професійно займатись композицією, я слідкую за тим, що відбувається у музичному світі та у світі музичної композиції. Звичайно, на мене впливають і народна творчість, і фольклор, і міський фольклор. Також це стилі європейської сучасної музики й ті, що вироблялись у Львові та функціонують в середовищі українських композиторів.

Насправді для мене стиль чи музична мова менш важливі, ніж те, що я хочу передати своєю мовою і те, що притаманне українській музиці глобально - чуттєвість і певна сентиментальність. Вони прямо впливають на емоційне сприйняття.

Яку роль для вас як композитора відіграє фольклор?

Думаю, що впливає не стільки буквально, скільки інтуїтивно і емоційно. Оскільки українці емоційні люди, у них є певна особливість, яка впливає також на музичну творчість. Це є свого роду сентиментальність і чуттєвість до сприйняття реальності.

Ви маєте улюблені твори Бетховена?

Це дуже складне питання. Звичайно, у мене є улюблені твори Бетховена. Найбільше я б виділив два останні струнні квартети і також "Велику фугу".

Особливо мене зацікавила вокальна творчість Бетховена, а саме пісні, які він написав для голосу у супроводі фортепіано. Деякі з цих пісень мені дуже сподобались, і я знаю, що вони стали народними в Німеччині після того, як Бетховен дав їм життя як композитор. Тобто Бетховен як серйозний композитор, який писав масштабні твори, також писав пісні, в яких передавав трохи інший свій світ, який для мене є дуже цікавим.

А у чому саме проявляється  зв‘язок між вуличними музикантами і Бетховеном?

У Бетховена є близько ста пісень для голосу з фортепіано, у тому числі є й його обробки українських пісень. Але ця його творчість є не настільки відомою, як симфонії та інші твори. Для мене вона є дуже цікавою, тому що в таких жанрах передається інший погляд на композитора, якого ми знаємо завжди з одної сторони. З цієї точки зору, для мене Бетховен є трішечки іншим.  

Ця вокальна творчість Бетховена є не тільки його поглядом на світ і на суспільство, в якому він перебував. Це його відкрите спілкування, без певних обмежень. Мені здається, саме тому його пісні стали народними в Німеччині. Схожа ситуація є й у Львові. Свого часу тут жили музиканти-композитори, які писали пісні, і зараз ці пісні сприймаються як шлягери. Часом ніхто не знає, хто написав цю пісню, але знає цю мелодію.

Дивитись відео 03:48

Диригентка Оксана Линів: Німці вчать, як грати Моцарта, а українці - Лятошинського (08.09.2017)

Аудіо й відео до теми