1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Блокадний детонатор. Чи стануть акції на підтримку учасників блокади масовими?

Поки прихильники і противники торговельної блокади обмінюються звинуваченнями, українці, за словами експертів, не готові масово протестувати з цього приводу.

Учасники блокади на станції Кривий Торець, лютий 2017 року

Учасники блокади на станції "Кривий Торець", лютий 2017 року

Українські силовики спростовують закиди у тому, що затримання на станції "Кривий Торець" противників торгівлі із територіями, підконтрольними проросійським сепаратистам, було спрямовано саме проти блокади. Під час поїздки до Ужгорода голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив що "не побачив" розгону. "Були затримані люди, з ними була проведена робота й їх відпустили", - заявив він. А генеральний прокурор Юрій Луценко назвав дії правоохоронців законними.

Попри це, самі учасники блокади називають вчорашні події саме розгоном. А на їхню підтримку відбулися масові акції у Києві та низці інших міст країни. Також зі зверненнями на підтримку торговельної блокади виступили Чернівецька та Волинська обласні ради, позачергові сесії рад з цього приводу зберуть також у Львові та Тернопільській області.

DW.COM

У своєму коментарі для DW один із активістів блокади, народний депутат Семен Семенченко запевнив, що її підтримують не лише місцеві органи влади, але й низка політичних партій. Втім, за його словами, метою блокувальників є не широка протестна активність, а звільнення українських заручників на Донбасі та припинення "торгівлі на крові". На даний момент на трьох із чотирьох заблокованих активістами ділянок все залишається по-старому, а над так званим редутом на станції "Кривий Торець" блокувальники, за словами Семенченка, планують відновити контроль вже найближчим часом.

Політичні баталії

Серед політичних сил, які прямо чи опосередковано підтримують блокаду, передусім варто виділити партію "УКРОП", члени якої беруть активну участь в акціях на підтримку активістів, та партію "Самопоміч", до якої належить Семенченко. Хоча лідер "Самопомочі" Андрій Садовий намагається дистанціюватися від організації блокади, він заявив, що позиція партії співзвучна із позицією активістів та поклав відповідальність за розгін на президента Петра Порошенка. Коментуючи вчорашні події на своїй сторінці в мережі Facebook, він назвав їх "брутальною провокацією внутрішнього конфлікту". Провину на президента покладає й Юлія Тимошенко, яка під час виступу в Верховній Раді заявила, що Порошенко наказав "розправитися" із учасниками блокади на Донбасі, хоча раніше у "Батьківщині" не надто охоче коментували цю тему.

У президентській партії натомість звинувачують опонентів у бажанні попіаритися на маніпулюванні питанням "торгівлі із ворогом". Про це DW заявив народний депутат, член фракції "Блоку Петра Порошенка" Володимир Ар'єв. За його словами, він не побачив у діях силовиків жодного перевищення повноважень, але не виключив необхідності провести ретельне розслідування, аби остаточно розставити усі крапки над "і" у цій справі. Також, на думку депутата, у виграші від блокади може бути бізнесмен Ігор Коломойський, який зацікавлений у тому, аби українські ТЕЦ закуповували мазут, а не вугілля з Донбасу. Тому в діях учасників блокади є не лише політична, а й бізнесова складова. Позицію силовиків підтримали й в "Народному фронті". Під час виступу у Верховній Раді голова фракції Максим Бурбак запевнив - правоохоронці не порушували закон, коли затримували активістів, що мали при собі зброю.

Невисока підтримка

Говорити про готовність українців вийти на масові акції протесту на підтримку блокувальників поки що зарано, стверджує директорка фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. За її словами, результатів соціологічних опитувань з цього приводу немає. Але експертка нагадує - останні дані свідчать, що повну блокаду Донбасу підтримують лише 15 відсотків українців. Тому Бекешкіна сумнівається, що акції протесту через учорашні події стануть по-справжньому масовими. Втім, 15 відсотків, за її словами, - це підтримка, про яку мріють багато політиків, що й може змушувати їх активно висловлюватися на цю тему.

Але навіть за цих умов ситуація є небезпечною для української влади, каже професор Київо-Могилянської академії Олексій Гарань. У разі продовження жорстких дій проти учасників блокади владу будуть звинувачувати у "розгонах", а в разі утримання від них - у неспроможності контролювати події, коли озброєні люди спокійно можуть блокувати перевезення в зоні бойових дій. "А для дестабілізації ситуації не потрібно великої маси людей, - каже Гарань. - Достатньо невеликої кількості досить радикально налаштованих осіб у центрі Києва".

Дивитись відео 01:46

Блокада торгівлі з окупованими регіонами: за і проти (14.03.2017)

 

Аудіо й відео до теми