1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Блокада на Донбасі: спроба зупинити війну чи політичний піар?

Уже третій тиждень поспіль триває залізнична блокада непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей. Чого саме намагаються досягти її організатори, з'ясовувала DW.

Наприкінці грудня минулого року група ветеранів добровольчих батальйонів "Айдар" та "Донбас" оголосили в Києві про намір організувати торговельну блокаду непідконтрольних Києву районів Донецької та Луганської областей. Перекриттям постачання в так звані "ДНР" та "ЛНР" промислових товарів, продуктів харчування та, зокрема, контрабандного алкоголю і сигарет активісти мали намір чинити тиск на керівництво сепаратистів з метою звільнення 137 українських військових. Принаймні про це заявляв колишній керівник штабу "Айдару" Валентин Лихоліт, підозрюваний в організації озброєного бандформування.

Тим часом плани організаторів блокади дещо змінилися. Штабом блокади нині керують деякі депутати Верховної Ради України: серед них - колишній комбат "Донбасу" Семен Семенченко, Тарас Пастух, Павло Костенко - всі вони входять до фракції "Самопомочі" - та позафракційний Володимир Парасюк. Згідно з повідомленням штабу, заблокувавши торгівлю з непідконтрольними територіями, організатори акції намагаються не тільки домогтися звільнення заручників, а й "повністю зупинити війну на Сході".

Сумнівні наслідки

Однак наслідки такої блокади непідконтрольних Києву територій нині відчувають на собі передусім електростанції на територіях Донбасу, підконтрольних Києву, та "Укрзалізниця", яка заявила про збитки у понад вісім мільйонів гривень через заблоковане сполучення й пошкоджені колії.  Річ у тім, що особливу увагу учасники акції зосередили на блокаді постачання антрациту, який надходить з "ЛНР" та "ДНР" на електростанції у звільненій частині Донбасу. За кілька останніх тижнів блокади учасники акції зупинили вже кількасот вагонів з антрацитом, внаслідок чого на ТЕС у Щасті, Слов'янську та Курахово прогнозують виникнення дефіцит палива.

На ТЕС у Щасті, Слов’янську та Кураховому незабаром може закінчитись вугілля

На ТЕС у Щасті, Слов’янську та Кураховому незабаром може закінчитись вугілля

За словами українського міністра енергетики та вугільної промисловості Ігора Насалика, наявних запасів антрациту на українських ТЕС має вистачити до кінця березня. На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, блокада залізничних шляхів поки що не є критичною для української енергосистеми. "Однак якщо найближчим часом активісти перекриють ще дві залізничні гілки, то десь за півтора місяці з нестачею електрики можуть зіткнутися звільнені райони Донецької та Луганської областей, а потім і місто Дніпро", - прогнозує експерт у розмові з DW.

Представники української влади категорично не підтримують таку блокаду. Про недоречність таких дій заявляли, зокрема, очільники Луганської і Донецької військово-цивільних адміністрацій Юрій Гарбуз і Павло Жебрівський та голова СБУ Володимир Грицак. До речі, Грицак застеріг, що така блокада аж ніяк не сприяє переговорному процесу щодо звільнення полонених, а навпаки зриває діалог. Управління поліції в Луганській і Донецькій областях вже відкрили кілька кримінальних проваджень за фактом блокування транспортних комунікацій.

У понеділок, 6 лютого, конфлікт між правоохоронцями і активістами під Бахмутом у Донецькій області переріс у сутички. За версією активістів, вони намагалися зупинити автобуси з так званими "тітушками" в цивільному, які мали на меті знести загородження блокади. Поліція ж звинуватила "блокадників" у нападі на цивільних мешканців, які начебто поверталися автобусами з роботи.

Після сутички голова обласного управління поліції в Донецькій області В'ячеслав Аброськін заявив на брифінгу, що транспортні шляхи в Донецькій області розблоковані. Однак штаб блокади спростував це повідомлення, заявивши, що продовжує контролювати залізничні колії. Аброськін, реагуючи на запитання кореспондента DW, відмовився коментувати подальші дії правоохоронців щодо блокади.

Невизначений статус як привід для спекуляцій

Володимир Омельченко: За три роки конфлікту український уряд має врешті визначити статус непідконтрольних районів

Володимир Омельченко: За три роки конфлікту український уряд має врешті визначити статус непідконтрольних районів

З огляду на ситуацію, що склалась, експерт Центру Разумкова Володимир Омельченко зауважив, що фактично об'єктом тиску активістів, котрі вдались до блокади, в першу чергу є саме українська влада, а не керівництво сепаратистів. "За три роки конфлікту держава має врешті визначити статус непідконтрольних районів - чи вони окуповані, чи вони бунтівні, чи там знаходяться наші громадяни, котрі просто помилились у виборі. Бо нинішній невизначений статус відкриває широке поле як для корупційних оборудок, так і для політичних спекуляцій які врешті-решт заважають розв'язанню конфлікту", - розмірковує експерт.

Своє бачення статусу непідконтрольних районів Донбасу є і у фракції "Самопоміч", з якої походить більшість депутатів-організаторів блокади. Законопроект "Про тимчасово окуповану територію України", розроблений цією політичною силою, вперше був поданий ще 2015 року. Він передбачає, зокрема, повну заборону торгівлі з самопроголошеними "республіками", заборону перевезення на непідконтрольну територію будь-яких вантажів, окрім особистих речей громадян, та низку інших жорстких норм, які йдуть у розріз із затвердженим на початку року урядовим планом реінтеграції непідконтрольних районів Донецької і Луганської областей.

Законопроект "Самопомочі" нині проходить обговорення в парламентських комітетах і незабаром має розглядатися в сесійній залі. Одночасно ж "Самопоміч" зареєструвала у Раді проект постанови про відставку міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадима Черниша, який активно критикує блокаду.

 

DW.COM