Битва за Київраду: у бій пішла бюджетна артилерія | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.08.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Битва за Київраду: у бій пішла бюджетна артилерія

Досі опозиціонерам і громадським активістам, які борються за демократичне самоврядування у Києві, протистояли бійці "Беркута" і молодики спортивної зовнішності. Тепер долучилися й вчителі з лікарями.

Опозиційні партії і низка громадських організацій намагаються заблокувати роботу нелегітимної Київради, повноваження якої спливли на початку червня. Попри протести, позачергова сесія Київської міської ради 19 серпня таки відбулася, хоча і тривала лише 15 хвилин. За цей час депутати встигли розподілити майже 100 мільйонів гривень на муніципальні надбавки для працівників бюджетної сфери та будівництво, збільшити чисельність чиновників Київської міської державної адміністрації на 37 осіб та без обговорення ухвалити чотири постанови і три звернення до Верховної Ради.

Крім декількох сотень противників позачергового засідання Київради, під стіни міської ради прийшли більше трьох тисяч бюджетників. Вчителів і лікарів централізовано привели мітингувати під стіни Київради, нібито для того, аби домогтися від депутатів виділити надбавки до зарплатні. Адже, за словами самих мітингувальників, муніципальні надбавки у триста гривень київським вчителям не завадили би, оскільки зарплатня надзвичайно "скромна". "Дійсно, ми з серпня не отримуємо надбавок. Оклад молодого вчителя не дотягує до півтори тисячі гривень, оклад вчителя вищої категорії - 1806 гривень", - цитує низка ЗМІ заступника директора спеціалізованої школи № 220 у Голосіївському районі Наталію Голицю.

Депутатів традиційно захищали бійці спецпідрозділів

Депутатів традиційно захищали бійці спецпідрозділів

Бідні і залежні

Політолог Сергій Таран називає події під стінами Київради відпрацьованою політтехнологією. "Влада зацікавлена, аби бюджетники були бідними і залежними. Адже саме так їх можна успішно використовувати у своїх цілях", - прокоментував Deutsche Welle Таран. Цьому, за його словами, допомагають владі "кишенькові профспілки". Адже представники бюджетних організацій мітингували під прапорами Федерації профспілок України та галузевих профспілок.

А депутат від партії "Удар" Павло Розенко стверджує, що організацією масовки "бюджетників" за дорученням влади займалися саме профспілкові організації вчителів, у тому числі активно розкручуючи тему ліквідації міфічних "муніципальних" надбавок. "Ми маємо тисячі прикладів несвоєчасної виплати зарплат в бюджетній сфері, примусу тих же самих вчителів та лікарів писати заяви на неоплачувані відпустки "за власний рахунок", але при цьому продовжувати працювати на своїх робочих місцях. І де ці профспілки "бюджетників"? Де ж масові акції протесту на захист прав вчителів?", - обурюється Розенко на своїй сторінці у Facebook.

Активісти вимагають обрання нової Київради

Активісти вимагають обрання нової Київради

Під страхом звільнень?

Експерт Таран впевнений, що київські вчителі, медики, транспортники, які стояли під Київрадою, коли депутати проводили "незаконне засідання", й самі усвідомлюють, що нинішня влада у Києві є нелегітимною, однак бояться звільнень, тому і піддаються на "провокації" своїх галузевих профспілок. "У Європі профспілки активні у захисті прав працівників, у нас – це злочинні організації, які виводять на вулицю людей, аби захищати інтереси влади", - наголошує Сергій Таран.

Саме через залежність і страх звільнення представники бюджетної сфери опинилися по інший бік боротьби з активістами громадської кампанії "Дамо раду Києву". Громадські діячі виступають за поновлення права вибору для киян, адже, за їхніми словами, у Києві так і не відбулися вибори і зараз нелегітимна Київрада ухвалює незаконні рішення. "А бюджетники ставлять економічну складову своїх сімей вище за все інше і готові миритися, що ставляться незаконно кіоски, розкрадається київська земля", - обурюється активіст громадської кампанії "Дамо раду Києву" Віталій Селик. Він переконаний, що киянам варто повернутися до традиції толок, де люди спілкувалися і єдналися у якійсь справі. За словами активіста, активніше само організовуючись, кияни зрозуміють, що справи міста, в якому вони живуть їм небайдужі. І тоді, на переконання активіста, жителів Києва не можливо буде підкупити муніципальними надбавками, вони відстоюватимуть свої права.

DW.COM