1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Берлін: портрет міста перед виборами

2,5 мільйона берлінців 18 вересня обиратимуть місцевий парламент. Чим і як живе Берлін напередодні виборів, і яким є політичне майбутнє столиці Німеччини - у матеріалі DW.

Передвиборні плакати на вулицях Берліна

Передвиборні плакати на вулицях Берліна

"Це - Берлін!" - захопливо кажуть туристи, які прибувають до столиці однієї з провідних держав світу. Місто, перші документальні згадки про яке припадають на 13 століття, приваблює великою кількістю історичних пам'яток, а також сучасних новобудов, які з'явились після воз'єднання Західної та Східної Німеччини у 1990 році. Сьогодні столиця ФРН, в якій мешкає понад 3,5 мільйона людей, також вражає туристів сучасністю мультинаціонального міста - у столиці ФРН живуть понад півмільйона іноземців та понад 900 тисяч осіб з міграційним походженням.

"То є Берлін", - ця фраза, вимовлена на берлінському діалекті, звучить як заспокійлива мантра. Адже берлінці бачать своє місто зовсім іншим: із транспортом в заторах, з безкінечними будівельними та ремонтними роботами і перевантаженістю міських служб. Берлінці, як ніхто, розуміють, як динаміка німецької столиці накладає свій відбиток на життя.

Типовий берлінський краєвид

Типовий берлінський краєвид

У неділю, 18 вересня, у Берліні відбудуться вибори у місцевий парламент та збори представників міських районів. У переддень голосування берлінці обговорюють багато проблем. Більше за все дискусій викликають дві теми: будівництво міжнародного аеропорту Берлін-Бранденбург, на якому "закопали" мільярди євро, але який досі не відкрився, та нестачу місць у школах.

Повернення колишнього іміджу

Берлін не можна ставити в один ряд з такими мегаполісами, як Мюнхен, Франкфурт-на-Майні, Париж або Лондон, життя в яких, на загальну думку, комфортне и впорядковане. Жодне інше місто у світі, мабуть, не зазнало стількох травматичних змін, як німецька столиця. Колись місто було мегаполісом міжнародного значення, потім перетворився на руїни. Після Другої світової війни Берлін протягом десятиліть був розділений на західну та східну частини і залишався точкою дотику сторін "холодної війни". А після падіння Берлінського муру у 1989 році місто стало столицею воз'єднаної Німеччини.

DW.COM

І ось нарешті Берлін знову готовий до того, щоб повернути собі імідж, визнаний на міжнародному рівні. Від початку нового тисячоліття щороку населення столиці збільшується приблизно на 40 тисяч осіб. Це великий виклик для інфраструктури міста, у якому досі даються взнаки наслідки розділення на західну та східну частини. Політичний центр країни, туристична Мекка, рай для стартапів та столиця вечірок й сексуальних меншин, - це тільки найзагальніші риси життя сучасного Берліна.

"Бідне, але сексуальне"

Знаменитий вислів колишнього бургомістра Клауса Воверайта про Берлін як "бідне, але сексуальне" місто нині відповідає реальності тільки наполовину. У загальнонімецьких масштабах економіка столиці зростає стабільно, рівень безробіття нарешті знизився нижче 10 відсотків, а податкові надходження зростають. Проте місто досі отримує фінансову допомогу інших федеральних земель завдяки політиці фінансового вирівнювання. Крім цього, Берлін досі не виплатив 60 мільярдів євро боргів.

Ось уже багато років над Берліном височіють будівельні крани. У Берліні будують, будують і будують. Будують по-різному, як багатоповерхівки у центрі, так і більш звичні для ока людей будинки у житлових районах, адже берлінський сенат підтримує будь-які експерименти, що стосуються поєднання у новому вигляді міста різних видів будівель.

Чого очікувати від виборів?

Нинішній і, ймовірно, мабутній бургомістр Берліна Міхаель Мюллер

Нинішній і, ймовірно, мабутній бургомістр Берліна Міхаель Мюллер

Згідно з опитуванням, проведеним інститутом Infratest dimap на замовлення телеканалу ARD на початку вересня, понад 20 відсотків мешканців Берліна підтримують Соціал-демократичну партію Німеччини (СДПН). За нею з невеликим відривом слідують Християнсько-демократичний союз - 19 відсотків, Зелені - 16 відсотків, а також Ліві - 15 відсотків.

Створена у 2013 році правопопулістська партія "Альтернатива для Німеччини" (АдН), за прогнозами, має також 15 відсотків підтримки виборців. Серед різних груп столичних мешканців, на які спирається АдН, - німці-переселенці з колишнього СРСР. Значна частина їх мешкає у районах Шпандау (20 тисяч) та Марцан (35 тисяч). Саме в Марцані півроку тому відбувалися акції протесту через роздуту російськими ЗМІ історію з дівчинкою Лізою. Згодом поліція все спростувала, але антимігрантськими настроями "радянських" німців сподіваються скористатися праві популісти.

Якими будуть результати виборів в Берліні, з огляду на голосування, що минули в інших федеральних землях, передбачити важко. Нинішній бургомістр-соціал-демократ Міхаель Мюллер має намір залишитись при владі та уже висловився за створення коаліції з Зеленими. Однак, як свідчать опитування, такий варіант є малоймовірним, оскільки обом партіям може не вистачити для цього місць в парламенті. Але оскільки провідні партії за будь-яких умов виступають проти співробітництва з АдН, не виключено створення коаліції за участю СДПН, Зелених та Лівої партії.

Тож результати виборів 18 вересня можуть здивувати багатьох берлінців/

DW.COM