Бельгія за крок до доленосних виборів | Політичні новини з Європи: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 11.06.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Бельгія за крок до доленосних виборів

Перед відкриттям виборчих дільниць у Бельгії праві фламандські сепаратисти готуються до безпрецедентної перемоги. Для самого королівства це може означати перший крок на шляху змін політично-адміністративного устрою.

default

Бельгійський парламент

Опитування громадської думки не залишають широкого поля для сумнівів: тріо фламандських сепаратистських партій готуються зібрати 45 процентів голосів у нідерландомовному регіоні Фландрії, з поміж яких партія "N-VA" з 26-ма процентами підтримки може стати найвпливовішою політичною силою федерального рівня.

Якщо це станеться, це означатиме справжній прорив для фламандського сепаратизму. Досі партії, що закликали до розколу або принаймні перегляду внутрішнього державного устрою королівства, вважалися популістами, які розраховували на підтримку хіба що найбільш радикальних кіл населення.

Сепаратистський феномен, втім, не знайшов віддзеркалення у Валлонії, дещо біднішому франкомовному регіоні країни, який є головним реципієнтом державних асигнувань. У Валлонії ж навпаки очікується крін уліво, де соціалістично орієнтовані партії, що нині перебувають в опозиції правлячим лібералам на чолі з Івом Летермом.

Варто зазначити, що населення Фландрії становить близько 6 млн. осіб порівняно з 3,5 млн. валлонів і мільйоном виборців у змішано франко-нідерландомовному Брюсселі і його околицях. Таким чином, права "N-VA" може дістати найбільшу кількість портфелів у федеральному уряді, випереджаючи валлонську Соціалістичну партію.

Новий прем’єр хіба що восени

Так чи інакше, переговорний процес між усіма партіями-учасницями потенційної коаліції обіцяє бути дуже непростим і мати декілька раундів. Аналітики очікують, що кожна з партій домагатиметься максимального задоволення власних інтересів саме на початку переговорів з формування нового уряду.

За прогнозами політологів, кандидатуру глави уряду навряд чи вдасться знайти раніше осені і, швидше за все, її знайдення стане результатом компромісного рішення між фламандцями та валлонами щодо самого майбутнього Бельгії. Іншими словами, означатиме згоду усіх головних політичних сил Бельгії розпочати внутрішню державну реформу, результати і глибинність якої на разі важко передбачити.

Мовно-культурні бар’єри

На сьогодні бельгійське королівство розділене відчутними мовно-культурними кордонами між франкомовною Валлонією, нідерландомовною Фландрією та офіційно двомовним (хоч на практиці майже суцільно франкомовним) Брюсселем. Упродовж останніх десятиліть роль регіонів у владній системі країни була надзвичайно посилена. Втім, це не зняло незадоволення і суперечок у суспільстві. Фламандці досі переконанні, що годують населення слабкішої Валлонії, ті ж у свою чергу, закидають співгромадянам пихатість та схильність до сепаратизму.

Відчувши, що, можливо, зайшли вже задалеко у своїй сепаратистських риториці, лідери фламандських правих цього тижня запевняли, що прагнуть до конфедерації, радше, ніж остаточного розколу країни. У неділю своє слово мають сказати бельгійські виборці.

Дмитро Каневський / Reuters/ Financial Times