Без гальм. Чому перевищення швидкості в Україні залишається безкарним | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 19.10.2017
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Без гальм. Чому перевищення швидкості в Україні залишається безкарним

Швидкісні обмеження в Україні є вищими за європейські, а водіїв-порушників ніхто не штрафує, скаржаться експерти.

Трагічна подія на вулиці Сумській у Харкові, спричинена автомобілем 18 жовтня, що забрала життя п'ятьох осіб, знову привернула увагу до статистики смертності українців у дорожньо-транспортних пригодах (ДТП). Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков навів у своєму Facebook дані, згідно з якими у 2016 році на українських дорогах загинули 3187 осіб, а за перші дев'ять місяців поточного року - уже 2317 осіб.

Ці цифри змусили міністра охарактеризувати ситуацію як "війну на дорогах" та закликати парламентарів ухвалити до кінця поточного року законопроекти, які б дозволили повсюдно запровадити автоматичну відеофіксацію порушень та жорсткі штрафи. За словами Авакова, відповідні правки вже внесені до парламенту та затверджені профільним комітетом. Міністр інфраструктури Володимир Омелян також заявив, що його відомство наполягатиме на обмеженні швидкості у містах до 50 кілометрів на годину, автоматичній фіксації порушень та "драконівських штрафах" за перевищення швидкості.

50 замість 60

Українські експерти переконані - одна з причин високої аварійності дійсно полягає у швидкісному режимі, що досі зберігається на українських дорогах на рівні 60 кілометрів на годину, у той час як більшість європейських країн вже давно обмежили максимальну швидкість у містах до 50 кілометрів на годину. Про те, що зниження граничної швидкості лише на 10 кілометрів на годину може значно вплинути на аварійність на дорогах, говорить співзасновник громадського об'єднання "Рада з урбаністики Києва" Григорій Мельничук. "Не варто вигадувати велосипед - краще взяти досвід країн із низькою смертністю від ДТП, а там зазвичай встановлений саме такий швидкісний режим", - пояснює експерт. На його думку, цей крок мав би доповнюватися іншою європейською практикою - зниженням максимальної швидкості на другорядних міських шляхах до 30 кілометрів на годину.

ДТП у Харкові на вулиці Сумській, в якому загинуло шестеро осіб

Трагічна аварія у Харкові знову привернула увагу до жахливої статистики смертельних ДТП в Україні

Координаторка кампанії "За безпечні дороги" Олеся Холопік також вважає граничну межу в 50 кілометрів на годину виправданою. За її словами, це значно збільшує шанси на виживання найбільш вразливих учасників дорожнього руху - пішоходів і велосипедистів. Активістка посилається при цьому на рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), згідно з якими зменшення максимальної швидкості лише на п'ять відсотків скорочує кількість смертельних ДТП на 30 відсотків. На меншій швидкості водії матимуть більше часу, щоб відреагувати на зміни на дорозі, а гальмівний шлях їхніх автомобілів буде, залежно від попередньої швидкості, суттєво коротшим.

Щоправда, цю думку в уряді, здається, поділяють. Ще у липні Кабінет міністрів розробив проект постанови, що має на меті зменшити гранично дозволену швидкість руху у населених пунктах до 50 кілометрів на годину. Згідно з цим документом, який мають погодити профільні відомства, тільки з 23-ї до 6-ї години у населених пунктах буде дозволений рух не більше 60 кілометрів на годину. Враховуючи, що проект урядової постанови уже погодили "Укравтодор" та мінінфрастурктури, а також її підтримує прем'єр-міністр Володимир Гройсман, експерти очікують, що ця норма вже незабаром набуде чинності.

Водії без контролю

Однак поки що навіть більші за загальноєвропейські швидкісні норми українськими водіями майже повністю ігноруються, адже лише за порушення швидкості зараз нікого не карають, каже Тарас Гук. Він - експерт громадської організації LEAD office, що підтримує розвиток органів правопорядку. За словами Гука, поліція не може забезпечити відповідний контроль, попри те, що все ще має на балансі напівавтоматичні прилади контролю швидкості.

Автоматична ж система контролю за перевищенням швидкісного режиму досі не запрацювала, хоча необхідне для цього законодавство було ухвалено Верховною Радою ще два роки тому, каже експерт. Її запуск, на думку Гука, раніше гальмувала позиція міністра Авакова, який не виявляв особливої зацікавленості у початку роботи системи. У тому, що частина відповідальності, попри нещодавні заклики міністра, лежить саме на МВС, погоджується і аналітик Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Він пояснює, що попри ухвалення необхідної законодавчої бази ще у 2015 році, відомство Авакова вже два роки не може вирішити, як і за чий рахунок налагодити систему автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху.

Ще одним каменем спотикання на шляху до приведення швидкісного режиму в українських містах у відповідність до європейських норм є, як їх іронічно називають експерти, "бонусні" 20 кілометрів на годину. Перевищення граничної швидкості не має для водія жодних наслідків, окрім усного попередження, якщо воно не було більшим за цей показник. "Тому, навіть в разі успішного ухвалення нового обмеження, водії зможуть безкарно їздити зі швидкістю 69 кілометрів на годину, і це проблема навіть більш гостра, ніж відносно висока у порівнянні із загальноєвропейською максимально дозволена  швидкість", - пояснює Холопік.

Втім, на відміну від зниження максимальної швидкості у містах до 50 кілометрів на годину, скасувати або зменшити "бонусні" 20 кілометрів на годину буде важче. За словами Гука, якщо для першого буде достатньо постанови кабінету міністрів, то друге вимагатиме внесення змін до кодексу про адміністративні порушення. "Якщо вже працювати у цьому напрямку, то варто одночасно вимагати й збільшення штрафів, які зараз складають лише від 250 до 510 гривень", - каже експерт. Він упевнений, без такого комплексного підходу одне лиш зменшення максимальної швидкості у містах не дасть належного ефекту.

Дивитись відео 03:22

#LocalHeroes: як активістка з Traffic Challenge смертність на дорогах знижує (27.07.2017)

DW.COM

Аудіо й відео до теми