1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Європа

Безпросвітний песимізм замість іспанської життєрадісності

Іспанські профспілки закликали до генерального страйку в середу, 14 листопада. Чимало жителів країни розчаровані і не вірять більше ані уряду, ані профспілкам.

Колишній викладач історії, а нині пенсіонер Альберто Лопез уже давно застерігав. Упродовж 40 років він намагався якомога об'єктивніше пояснити своїм учням, наскільки крихкою ще є демократія в Іспанії. Досі не загоїлись до кінця рани громадянської війни й відчуваються наслідки диктатури генерала Франко. «Після 40 років диктатури іспанці ще не навчилися по-справжньому цінувати демократію», - вважає Лопез. На його думку, потрібно було б країну організувати заново, розпочавши все з нуля.

Радикальна реформа держави

Подібні вимоги лунають і від учасників багатотисячних акцій протесту, які майже щодня відбуваються на вулицях Мадрида, в студмістечку у Валенсії або на площах Барселони. Від демонстрацій людей не утримують ані дощ, ані вітер, ані холод. Серед них і багато працівників громадських служб, які мають намір долучитися й до генерального страйку в середу, 14 листопада. Вони вимагають більшої прозорості й справедливості і, звичайно, гарантій на збереження їхніх робочих місць.

Чимало іспанців потрапили в кредитну пастку

Чимало іспанців потрапили в кредитну пастку

Передусім державний сектор нині перебуває під посиленою критикою - роздмуханий адміністративний апарат; фонди, які нікому не потрібні; університети, яким бракує студентів; школи, які не можуть набрати достатню кількість дітей. До всього додається ще й суперечка навколо повноважень, нечітко розділених між окремими державними структурами.

Директор кінопродюсерської фірми «Only 925» Оскар Віхіола належить до небагатьох топ-менеджерів, які повністю підтримують масові протести, заплановані на 14 листопада. «Наш уряд не виконав програму, за допомогою якої виграв вибори», - обурюється бізнесмен. Тому вибори, на його думку, не можна розглядати, як легітимізацію скорочень і вкрай непопулярних реформ. «Люди мають право тепер у такий спосіб вплинути на урядову політику», - переконаний Віхіола.

Без болісних перетворень не обійтися

Прем'єр-міністр Маріано Рахой планує, наприклад, зробити стрункішою систему охорони здоров'я і перекласти частину її фінансування на самих пацієнтів. Це означає, що стягуватимуться додаткові збори за відвідування певних медичних спеціалістів, за ліки, виписані за рецептом, теж доведеться частково платити, деякі медикаменти пацієнти змушені будуть повністю фінансувати з власної кишені. Планується приватизувати частину лікарень. Однак це не є якимось особливим іспанським шляхом. Подібна система вже давно діє, наприклад, і в Німеччині.

Серйозні скорочення планується провести і в освіті. Очікується, що без роботи залишаться майже сорок тисяч вчителів, які досі фінансувалися з державної скарбниці.

Суцільний хаос - збанкрутіла Каталонія хоче і грошей з Мадрида, і незалежності

Суцільний хаос - збанкрутіла Каталонія хоче і грошей з Мадрида, і незалежності

Правлячій в Іспанії консервативній Народній партії доведеться під тиском Брюсселя повністю або частково приватизувати чимало державних підприємств, до яких належить і залізниця. Висловлюється сподівання, що таким чином державі вдасться позбутися й боргів, які накопичили ці фірми. Крім того, державним службовцям доводиться рахуватися зі зменшенням зарплат, а рядовим громадянам - зі скороченням соціальних програм. Не оминути й подальшого підвищення податків, і це при тому, що податок на додану вартість в Іспанії вже зріс з 18 до 21 відсотка. «Такі реформи є необхідними, хоча в короткостроковій перспективі вони й призведуть до зростання рівня безробіття», - вважає керівник консалтингової компанії «Crisbe» Ігнасіо де Беніто.

Профспілки не втрачають момент

Іспанські профспілки дотримуються, звичайно, іншої думки. Разом зі своїми колегами з Португалії вони організували перший спільний генеральний страйк. Профспілки намагаються скористатися моментом і використати невдоволення працюючого населення для збільшення своєї популярності. Після років застою їхні лави справді знову почали поповнюватися. «Заощадження й економічне зростання слід поєднати, аби сприяти економічному розвитку й створенню нових робочих місць», - пояснює представник найбільшої в Іспанії Профспілкової конфедерації робітничих комісій (CCOO) Фернандо Лескано.

Цифри жахають. Рівень безробіття в Іспанії перевищує 24 відсотки. В десяти відсотках іспанських родин без роботи залишилися обидвоє батьків. Рівень безробіття серед молоді перевалив за 50 відсотків. Можна собі лише уявити, які трагедії ховаються за такою статистикою. Минулої п'ятниці одна жінка стрибнула з вікна: вона мала звільнити свій будинок, оскільки була не в змозі обслуговувати іпотечний кредит.

Неплатоспроможним виявився й найважливіший туристичний регіон Іспанії - Балеарські острови

Неплатоспроможним виявився й найважливіший туристичний регіон Іспанії - Балеарські острови

Через безпросвітну заборгованість щодня в Іспанії за рішенням суду понад 500 осіб позбавляється придбаних у кредит будинків або квартир і опиняється без даху над головою. Самогубство жінки примусило політиків нарешті замислитися й крім цифр побачити також людські долі. Принаймні представники правлячих партій пообіцяли зробити все, аби такі трагедії не повторилися. «Найменше, що слід запропонувати людям, які не в змозі самостійно вибратися з боргів, - це дах над головою. А банки слід примусити краще ставитися до своїх клієнтів», - каже активістка громадянської платформи 15М Віолета Фернандез. Вона теж планує долучитися до страйку.

«Суцільний хаос» і корупція

Іспанський економіст Роберто Сентено вказує на «суцільний хаос», який панує в Іспанії. Так, автономний регіон Каталонія є банкрутом і вимагає грошей від Мадрида. Водночас каталонці прагнуть незалежності. Неплатоспроможним виявився й найважливіший туристичний регіон Іспанії - Балеарські острови. «Цього вже не зрозуміти», - каже Сентено. Як і він чимало іспанців вважають, що допомогти країни тепер можна тільки ззовні.

Але ніхто поки що не може пояснити, як саме мала б виглядати така допомога. Іспанський економіст Хосе Марія Гай вважає головною проблемою хабарництво. «Наша система хворіє не тому, що ми повинні економити, а через тотальну корупцію». А підприємець Хуан Віла додає, що частиною такої корупційної системи є профспілки. На його думку, вони діють виключно у власних інтересах і заради самозбереження блокують усе без розбору.

Викладачка французької Аврора Ґомез Арахал теж більше не вірить ані профспілкам, ані демонстраціям. «Я втомилась», - каже жінка й зауважує, що причин для протестів є чимало, однак надій на зміни на краще більше не лишилось.

DW.COM