Багата держава - бідні міста | Події економіки: оцінки, прогнози, коментарі з Німеччини та Європи | DW | 24.04.2013
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Багата держава - бідні міста

Німеччина торік стала єдиною країною у ЄС, що завершила рік з профіцитом бюджету. Тим не менше, бюджет багатьох німецьких міст - "дірявий", а експерти застерігають від небезпечного дисбалансу.

На вулицях Дуйсбурга

На вулицях Дуйсбурга

"Гроші йдуть до грошей", - говорить народна мудрість. У випадку великих німецьких мегаполісів так воно і є: Гамбург, Франкфурт-на-Майні чи Мюнхен стають дедалі економічно сильнішими. З іншого боку, міста у колись індустріальній Рурській області навпаки ледь животіють або ж відчувають гостру нестачу коштів. Це стосується таких міст як Обергаузен, Дуйсбург або ж Гельзенкірхен. Дитячі садки простоюють зачиненими, стіни шкільних класів окупував грибок, культурні установи теж на межі закриття.

І хоча останніми роками завдяки зростанню економіки ситуація подекуди поліпшилася, німецькі міста сьогодні можна поділити на громади першого та другого класу, критикує мер Нюрнберга та почесний президент Німецької асоціації міст Ульрих Мали. "Прірва між багатими і бідними містами, попри сприятливі цифри економіки, лише поглиблюється", - каже він.

Причин чимало

Ульрих Мали

Ульрих Мали

Окрім регіональних особливостей Мали вказує і на додаткові причини того, чому німецькі міста рухаються, так би мовити, на різних швикостях. Однією з основних він називає важкий соціальний тягар, який лягає на плечі муніципальних бюджетів "особливо у деяких містах Рурської області", - додає він. Адже саме на міські бюджети, згідно з німецьким законодавством, лягають такі видатки як забезпечення бідних людей соціальним житлом.

Водночас часто повторювані страхи "грецького сценарію" для німецьких міст є невиправдано перебільшеними, вважає Штефан Шнайдер з Німецького інституту урбаністики (difu) у Берліні. "Подібне банкрутство у нас неможливе. Якщо місто стане неплатоспроможним, на допомогу йому прийде федеральний бюджет", - пояснює він. Будучи впевненими у цих гарантіях, влада деяких міст накопичила чималі борги. У деяких випадках суми сягають мільярдів євро, які вони, звісно, самостійно не зможуть повернути кредиторам.

Можливі рішення

Мер Нюрнберга Мали нагадує, що за останні два десятиліття саме муніципальна влада заощаджувала найбільше у порівнянні з федеральною та земельною. Міста, каже він, повинні мати стабільні джерела доходу, одним з яких міг би стати податок на торгівлю, а також більші обсяги підтримки з боку уряду. "Нам треба вивільнитися від соціального тягаря, який стає дедалі тяжчим. Наприклад у справі інтеграції і допомоги інвалідам. Це завдання федеральної влади, а не муніципальної", - наголошує він.

Іноді в боргову яму місто заганяють економічно невиправдані проекти зі зведення престижних об'єктів. Тоді бюджетного дисбалансу в місті не уникнути, а громада, природно, дуже боляче реагує на закриття міських бібліотек, театрів чи басейнів.

Водночас на думку Штефана Шнайдера іноді це суспільне невдоволення створює базу для єднання громадян, а вуличні чи інші форми мирних протестів допомагають у формуванні чітких пріоритетів фінансування тих чи інших об'єктів чи комунальних послуг. За словами Шнайдера, в інших країнах подібний підхід до розв'язання проблем муніципального рівня поволі стає нормою.

Штефан Шнайдер

Штефан Шнайдер

Планування на перспективу

Консультанти на кшталт Штефана Шнайдера намагаються переконати муніципалітети німецьких міст у необхідності зміни всієї концепції планування. Так, каже він, замість того, щоби йти маленькими кроками з планами на рік-два вперед, міська влада має розробляти далекоглядну концепцію розвитку міста. Це дозволяло б і краще враховувати розвиток демографічної ситуації. "Наприклад, ми знаємо, що у деяких містах сьогоднішні школи, заповнені школярами, за 10-15 років простоюватимуть порожніми. Вже зараз міська влада могла б подумати про майбутнє пристосування цих об'єктів", - пояснює він.