1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

А віз і далі там - структурні зміни в Донбасі

Розмови про необхідність структурних змін в Донбасі ведуться вже давно. Але реально робиться мало, хоча цікавих ідей не бракує. Остання пропозиція – використання териконів.

default

Закриття шахт і занепад маленьких шахтарських міст на Донеччині вже багато років ставить питання про структурні перетворення економіки регіону. Новітня тенденція, яка останнім часом активно дискутується, - розвиток на Донеччині індустріального туризму, використовуючи для цього закриті шахти й заводи. Висловлюються сподівання, що це надало б імпульс для економічного розвитку депресивних регіонів, сприяло б розвитку інфраструктури, вирішило б найгострішу соціальну проблему маленьких шахтарських містечок Донбасу - безробіття. Як позитивний приклад, наводиться досвід Рурського басейну в Німеччині. Після закриття шахт, там постав всесвітньо відомий центр індустріальної культури.

Там, де колись видобували вугілля, тепер влаштовують фестивалі - Рурський басейн

Там, де колись видобували вугілля, тепер влаштовують фестивалі - Рурський басейн

Німецький досвід

Цікава пропозиція від німецьких експертів - використання териконів. «Для мене терикони - це щось дуже рідне, - каже генеральний консул Німеччини в Донецьку Клаус Ціллікенс. - Коли я вперше приїхав до Донецьку, побачивши терикони, відчув себе, як вдома. Для всіх уродженців Рура, терикони - це частина історії. Тому для мене було дуже цікаво розпочати тут діалог щодо використання териконів та передати відповідний досвід Німеччини». Звичайно, це не вирішує всі проблеми вугільної галузі. З цим погоджується і Ціллікенс. Однак він не радить забувати про терикони. «Це було б дуже нерозумне рішення», - каже дипломат. Тим більше, що терикони, на його думку, могли б стати символом регіону.

Ідей для того, як використовувати терикони не бракує. У Німеччині, до речі, терикони – це місця відпочинку городян та занять спортом. Там існують велотреки, лижні траси, спуски для бобслею. Іноземці із сусідніх Нідерландів або Бельгії цілими автобусами приїздять до Рурського басейну, щоб прокотитися по териконах. Крім того, на териконах влаштовують різноманітні виставки сучасного мистецтва, розповідає експерт з Німеччини Арне ван ден Брінк. Він взяв участь в одній із конференцій у Донецьку, яка була присвячена саме використанню териконів.

Але й це ще не все. Площі териконів використовуються і для розвитку відновлювальної енергетики. На сотнях гектарів розташовані сонячні та вітрові електростанції. На териконах вирощується і матеріал для біоелектростанцій. Санацією та реструктуризацією територій колишніх вугільних підприємств у Німеччині займається не лише держава. Згідно з німецьким законодавством, частину грошей на рекультивацію териконів зобов’язані виділяти підприємства з власного прибутку, зазначив представник німецької делегації Йорґ Шленстедт.

На Донеччині є поки що тільки кілька прикладів утилізації териконів, зокрема під будівництво торгівельного комплексу. За словами будівельників, річ у тім, що земля під териконом коштує значно дешевше за відкриту площу. «Нині мерії закликають науковців розробляти проекти з використання териконів. Тільки в межах Донецька териконів більше сотні. Перш за все потрібно переконати чиновників, що такі питання можна вирішувати, а не чекати, коли терикони самі розсиплються», - зазначає ректор Донбаської академії будівництва Євген Горохов.

Терикони могли б стати символом Донбасу

Терикони могли б стати символом Донбасу

Донецька реальність

Питання про використання та переробку териконів порушується вже впродовж щонайменше останніх 20 років, зазначив в коментарі Deutsche Welle голова всеукраїнської спілки вчених-економістів Олександр Кендюхов. За його словами, інтерес був з боку іноземних інвесторів: і японських, і французьких. Кендюхов розповів, що існує маса місцевих проектів з виробництва доріг з териконової породи. Він погоджується, що частину териконів справді можна було б використовувати й під туристичні маршрути і як візитку регіону. На заваді всім таким намірам, як правило, стоїть надзвичайна забюрократизованість всіх економічних процесів, вважає експерт. «Тягомотина - нецікава інвестору. А чиновники й посадовці мислять стереотипно й доволі інертні, щоб реалізовувати структурні перетворення в економіці», - зазначив науковець.

Не менш песимістично оцінює перспективу структурних змін регіону й голова Консалтингової ліги Донбасу Борис Дудка. Швидше за все проекти й пропозиції зупиняться на стадії пошуку інвестицій, оскільки це - найскладніше питання, наголошує експерт. За його словами, навіть за наявності інвестора буде проблематичним вирішення таких питань, як гарантії, стабільність, чесні правила гри. Тому заяви про співробітництво лунатимуть, але віз залишатиметься на місці, зазначив експерт.

Автор: Каріна Оганесян, Донецьк
Редактор: Володимир Медяний

DW.COM