1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

Аудіокнижковий бум і ”кінотеатри для вух”

Сьогодні мова піде про Hörbücher, тобто аудіокнижки, книги, які можна слухати. Останніми роками навколо них точиться справжній бум у Німеччині. Їх можна купити в книгарнях, отримати в бібліотеках, а також послухати в кафе. Один з таких аудіобарів відкрився нещодавно в старій частині міста Кельна.

Аудіобар HörBar у Кельні

Аудіобар HörBar у Кельні

Кельнський аудіобар відвідаємо трохи пізніше, а поки ж з проханням розповісти про аудіокнижковий бум у Німеччині ми звернулися до Олівера Цілле, координатора проектів Лейпцигського книжкового ярмарку. Цей форум вважають головним місцем зустрічі виробників та споживачів аудіокниг у Німеччині. За словами Олівера Цілле, в англо-американському просторі ринок аудіокнижкової продукції почав переживати справжній бум ще наприкінці 80-их років минулого сторіччя. До Німеччини популярність аудіокниг дійшла десятиліттям пізніше:

”За останні п”ять років у Німеччині аудіокнига преживає свій ренесанс і потужний розвиток. Аудіокниги випускаються зараз, як правило, на касетах чи на компакт-дисках. Головні виробники таких медіа – це німецькі державні радіокомпанії, які, звісно, тісно співпрацюють з книжковими видавництвами”.

Така співпраця є дуже плідною, продовжує Олівер Цілле. Радіокомпанії, як правило, мають усі можливості для створення аудіопостановок або аудіоп”єс. Видавництва ж володіють правами на літературні тексти, тому є невід”ємною ланкою для перенесення літератури в аудіоформат.

Як правило, ті, хто охоче читає книжки, не менш охоче слухають аудіоверсії цих творів, розповідає Олівер Цілле. Про те, що потрібно для створення аудіокниги, він розповідає:

”Як правило, треба мати студію звукозапису й, звичайно, професійних дикторів. Письменники також читають свої книги, але не всім з них це вдається добре. Тому переважну більшість книжок начитують актори. У студії записується або весь текст літературного твору, або ж режисер постановки скорочує його в такий спосіб, щоб зберігся головний зміст”.

Це одна з можливостей, але є й інший варіант. Ідеться про радіовистави, які створюються на основі літературних творів. Такі великі проекти втілюються виключно самими радіостанціями. Видавництва ж тоді переймають на себе роль розповсюдника продукції у вигляді аудіокниг.

Лише за останній рік ринок аудіокнижкової продукції в Німеччині зріс на майже 20 відсотків. Така цифра вражає, якщо виходити з того, що німецькі видавництва переживають на разі не найкращі часи. Що може означати така тенденція. Чи не існує небезпека, що аудіокнижки з часом витіснять традиційні книги? Олівер Цілле:

”Такої небезпеки немає. Приміром, наприкінці минулого сторіччя багато хто боявся, що традиційним друкованим книгам можуть загрожувати електронні медіа, що в майбутньому тексти читатимуться лише за допомогою комп”ютера. Але такого не сталося. Схоже й з аудіокнигами. Їх прослуховування пов”язане з певною технікою, яку не кожен може взяти з собою, як звичайну книжку. Крім цього, аудіокнижки слід розглядати як свого роду доповнення до звичайних книг. Перевага в тому, що їх можна слухати, приміром, їдучи в машині, прасуючи чи виконуючи якусь іншу хатню роботу”.

Існують два основні сегменти ринку аудіокниг, розповідає Олівер Цілле. Це книги для дорослих і для дітей. Оборот на німецькому ринку дитячих аудіокниг сягає близько 200 мільйонів євро на рік, він традиційно потужніший за ринок аудіокниг для дорослих. Як не дивно, перші позиції за обсягами продажу серед аудіокниг займає не художня література, а спеціалізовані книги, тексти з сучасної історії та політики. Взагалі ж щодо аудіокниг для дорослих, то фахівці помітили таку тенденцію: хто читає друковані книги, охоче купує їх і в аудіоверсіях. Чи стосується це самого Олівера Цілле, запитали ми:

”Я особисто читаю багато друкованих книг. Слухаю радше менше. Але якщо слухаю, то передусім лірику. Цей літературний жанр я особисто краще сприймаю на слух, ніж читаючи. Тому можна сказати, що я досить активно споживаю аудіокнижкову продукцію. Передусім під час подорожей. Але в мене особисто виникає щодо аудіокниг одна проблема: відсутність часу й можливості сконцентруватися”.

Для тих, у кого замало часу для прослуховування аудіокниг вдома, є можливість пов”язати цю приємну справу, приміром, з відвідинами кафе. Послухати аудіокниги зараз можна в так званих аудіобарах у Гамбурзі та Берліні, а віднедавна – ще й у Кельні, де відкрився затишний HörBar ”, тобто бар, в якому не грає музика, а лунають аудіопостановки.

На перший погляд тут усе виглядає, як у звичайному кафе. Але хто придивиться й прислухається уважніше, зрозуміє, що відвідувачі тут – шанувальники літератури, які охоче слухають свої улюблені твори. Власник кельнського аудіобару Карстен Тельке пояснює свій рецепт успіху так:

”Я думаю, все залежить від тенденції до відродження аудіовистав і аудіокниг у Німеччині. Для багатьох людей аудіоп”єси дуже нагадують дитинство. Ще один фактор – це своєрідне перенасичення усілякими надсучасними медіа на кшталт інтернету чи мобільного зв”язку. Скрізь щось гримить і заглушає тебе. А в нашому барі можна по-справжньому сконцентруватися на слухання, покладаючись при цьому ще й на свою силу уяви”.

Допомогає слухати приємна атмосфера аудіобару. Його інтер”єр нагадує чимось затишну вітальню – з м”якими меблями з червоного оксамиту. Отже, замовляєш улюблений напій чи страву, сідаєш у зручне крісло й слухаєш. Розповідає одна з відвідувачок кельнського Аудіобару:

”Мені дуже сподобалося, що така приємна атмосфера. Я могла все дуже добре чути й по-справжньому заглибитися”.

По обіді гості аудіобару можуть самі обирати, що слухати, а от увечері в кафе є своя стала програма. Загалом у репертуарі кафе – понад 1600 різних аудіопостановок і книжок. Від романів жахів на кшталт ”Джека-патрача”, творів у стилі фентезі, як ”Володар кілець”, і аж до класичних творів різних жанрів. Різноманітні твори, а отже й різноманітна публіка, розповідає Карстен Тельке:

”Приходять дуже різні люди. Від 16-річних хлопців та дівчат і до 80-літніх бабусь та дідусів, які знають аудіопостанови ще з часів їхньої неймовірної популярності на радіо. Приходять і дуже багато незрячих людей. Вони навіть охрестили наш аудіобар ”кінотеатром для вух”.

Аудіобар пропонує й аудіопостановки вживу. Тоді до кафе приходять актори й презентують своє бачення того чи іншого твору – класично чи аванґардно. Практично, завжди з музикою чи цікавими аудіоефектами. Як виявляється, цікавими такі вистави є не лише для слухачів-відвідувачів аудіобару, але й для акторів, як засвідчує актриса Лілія Ленер:

”Що подобається мені самій, так це можливість бачити слухачів під час читання. Тоді вдається помічати тонкі особисті, навіть інтимні моменти. Хтось кривиться, хтось жестикулює, хтось посміхається... Всього цього не бачиш, коли начитуєш тексти в студії. Для мене такі аудіопостановки – це новий рівень, який помітно збагачує”.

У країнах Східної Європи буму аудіокниг поки непомітно, зазначає координатор Лейпцигського книжкового ярмарку Олівер Цілле. Пояснення цьому німецьким фахівцям знайти досить важко:

”Це досить дивно, оскільки витрати на виробництво аудіокниг не можна назвати дуже високими. Але не слід забувати й про той феномен, що і в Німеччині справжня популярність аудіокнижок настала аж наприкінці 90-их, хоча відповідна техніка була розроблена вже всередині 80-их”.

Якщо подивитися на динаміку розвитку ринку аудіокниг за останні 5-6 років і порівняти його з тією популярністю, якою користуються аудіокнижки в англо-американському просторі, то можна бути впевненим, що цей ринок має ще чималий потенціал для зростання. Не виключено, що незабаром аудіокнижковий бум може охопити й східноєвропейські країни. Як швидко це відбуватиметься і в якому обсязі, фахівцям прогнозувати важко. Вони переконані, однак, у тому, що класичну друковану книгу аудіокнижкам перегнати не вдасться ніколи.

  • Дата 19.06.2004
  • Автор Леся Юрченко, Андреа Гердер
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APBi
  • Дата 19.06.2004
  • Автор Леся Юрченко, Андреа Гердер
  • Роздрукувати Роздрукувати сторінку
  • Постійне посилання http://p.dw.com/p/APBi