АТО є однозначно війною - німецькі вчені | Музика й кіно, література й мистецтво з Німеччини | DW | 16.08.2014
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Культура й стиль життя

АТО є однозначно війною - німецькі вчені

Коли збройне протистояння можна називати війною, залежить від критеріїв, закладених у визначення. Та конфлікт на Сході України - це однозначно війна, кажуть науковці. І подібних війн у світі ще багато.

Українські військові на бойовій позиції поблизу Первомайська на Луганщині

Українські військові на бойовій позиції поблизу Первомайська на Луганщині

Часи так званих "класичних війн", коли у військове протистояння одна з одною вступали дві чи більше держав, лишились у минулому. Але від цього кількість міждержавних конфліктів не зменшилась, а, можливо, навіть і зросла, кажуть експерти, опитані DW. "Збройний конфлікт", "військове протистояння" чи "війна" видаються при цьому лише різними варіаціями терміна для позначення одного й того самого явища. А, отже, у світі, де вже давно не було війни, яку б одна держава оголошувала іншій, розібратися в тому, з якого саме моменту та чи інша кризова ситуація стає воєнною, непросто.

Який критерій визначальний: клькість жертв чи участь армії?

Дослідники сучасних конфліктів спираються у своїх визначеннях на різні критерії, згідно з якими конфлікт може називатися війною. Серед прибічників так званого якісного підходу до ситуації - робоча група з дослідження причин війни університету міста Гамбург. Для неї значення мають такі чинники як участь офіційних збройних сил держави у протистоянні, тривалість конфлікту чи принцип організації бойових дій.

Гамбурзькі дослідники вважають, що лише тоді, коли одна зі сторін протистояння представляє уряд держави, коли існує принаймні загальна центральна організація військових сил з обох боків та коли конфлікт триває достатньо довго, то тоді його можна вважати війною. Натомість дослідницький проект Correlates of War університету Мічигану використовує в своїй роботі кількісний підхід, згідно з яким кількість загиблих бійців з обох боків протистояння має перевищувати одну тисячу на рік, після чого конфлікт можна називати війною.

Житловий будинок, зруйнований внаслідок бойових дій у Луганську

Житловий будинок, зруйнований внаслідок бойових дій у Луганську. Липень 2014 року

У дослідницькому інституті міжнародних конфліктів при університеті міста Гайдельберг кілька років тому розробили методику на основі цих двох основних підходів. "Ми дивимося на тип зброї, яку застосовують у протистоянні, на те, скільки учасників задіяні, скільки жертв тощо. Загалом ми звертаємо увагу на два основних чинники. З одного боку - зброя та персонал, себто інструменти, а з іншого - наслідки: жертви, біженці, руйнування", - каже в розмові з DW очільник робочої групи "Конфлікти в Європі" Гайдельберзького інституту Маркус Кристоф Мюллер.

Після цього в інституті за допомогою таблиці балів визначають інтенсивність тієї чи іншої кризи. "Коли кількість пунктів під час аналізу конкретного протистояння є максимальною, ми говоримо про війну", - пояснює науковець. В інших випадках ідеться про гостру кризу або часткову війну, каже він.

Коли "конфлікт" на Сході України став "війною"

"У випадку Донецької та Луганської областей України цього року, згідно з нашою методикою, ми можемо говорити про війну", - каже Мюллер. За його словами, про це свідчать: широке застосування інструментів насильства проти речей та осіб, повсюдне використання важкої зброї, включно з авіацією та артилерією, велика кількість людських жертв, біженців та бійців по обидва поки конфлікту. Усе це однозначно дозволяє гайдельберзьким дослідникам називати кризу в Східній Україні війною.

У своїй оцінці науковці виходять із цифри у 2000-2500 жертв бойових дій на Луганщині й Донеччині, сотень тисяч переселенців із регіону та "середнього" ступеня руйнувань житлового фонду та інфраструктурних об’єктів. Кількість учасників бойових дій з боку українських силовиків у антитерористичній операції на Сході України в інституті оцінюють приблизно у 30 тисяч осіб, з боку проросійських сепаратистів воюють близько 10 тисяч, каже Мюллер.

Блок-пост озброєних проросійських сепаратистів поблизу Лисичанська на Луганщині. Червень 2014 року

Блок-пост озброєних проросійських сепаратистів поблизу Лисичанська на Луганщині. Червень 2014 року

Питання, чому українське державне керівництво називає протистояння на Донбасі антитерористичною операцією, а не війною, може мати низку відповідей. І юридичний момент не обов’язково повинен відігравати в цьому ключову роль. Адже на "збройні конфлікти", як прийнято сьогодні називати війни у світовій міжнародно-правовій практиці, так само поширюються норми та звичаї, закріплені в низці актів міжнародного гуманітарного права.

"Антитерористична операція" як термін, на думку Мюллера, в будь-якому разі є щонайменше евфемізмом, якщо не приховуванням сутності подій. "На початку, коли були лише захоплені адміністративні будівлі, можна було дійсно говорити про якусь спецоперацію. Але потім це переросло в збройне протистояння", - каже він.

Понад 40 збройних конфліктів у світі

Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) з Великобританії нараховує 41 збройний конфлікт у сьогоднішньому світі. Гейдельберзькі науковці, за словами Мюллера, виходять зі схожої цифри - 20 війн та 25 "часткових війн". Можливо, якщо війну називають війною, то їй приділяють більше уваги міжнародна спільнота та мас-медіа? Це радше не так, каже Мюллер. "Ми в нашому інституті склали перелік з 20 війн, шість або сім з яких уже довгий час перебувають у полі уваги ЗМІ, незалежно від того, як їх називають", - констатує вчений.

Russland Russischer Konvoi mit Hilfsgütern für die Ukraine 14.08.2014

Тривожний "гуманітарний конвой" Росії хоче увійти через кордон до України - в епоху нетрадиційного ведення війн

Тож проблема радше не в термінах, а в тому, що багато конфліктів, які несуть із собою однаково багато руйнувань, жертв та біженців, узагалі не перебувають у фокусі уваги світової спільноти. "За допомогою своєї методики ми хочемо продемонструвати, що в світі є чимало конфліктних регіонів, і зробити так, аби людям, які від них страждають, надавали допомогу", - резюмує Мюллер.

DW.COM