1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Економіка

Атомна чи «зелена» енергія: все одно буде дорожче

У Німеччині триває палка політична дискусія про те, чи подовжувати термін експлуатації атомних електростанцій. Нині йдеться про 10 – 15 років. Які наслідки для економіки країни матиме такий крок?

default

Уряд Анґели Меркель нині торгується з енергетичними концернами: наскільки продовжувати термін експлуатації АЕС і на яких умовах. В обмін на додаткові роки роботи станцій, які принесуть концернам чималі прибутки, канцлер хоче запровадити податок на паливні елементи для АЕС, який щороку приноситиме більше двох мільярдів євро у бюджет. Великі енергогенеруючі компанії переконують, що без атомної енергії Німеччині найближчим часом не обійтися. Так вважає і глава правління RWE Юрґен Ґросманн. «Якщо атомні станції відключити, енергія суттєво подорожчає. Адже доведеться використовувати величезні обсяги дорогого палива», - аргументує Ґросманн.

Як рахувати?

2 мільярди 300 мільйонів євро, які хоче заробити на АЕС уряд Меркель – сума нічим не обґрунтована, зауважує незалежний оглядач енергоринку Ганс-Петер Водніок. «Станції експлуатуються, інвестувати у них вже багато не треба. Тому подовження терміну експлуатації операторам принесло би чималі прибутки. Однак якими вони будуть, ніхто ще достеменно не порахував. Тому я не знаю, звідки канцлер взяла свої розрахунки. Вона заявляє, що енергоконцерни мають віддати державі половину прибутку – однак як вона рахувала?», - запитує Водніок.

Крім понад двох мільярдів податку на паливні елементи глава уряду сподівається виторгувати в RWE, Wattenfall і компанії ще кілька мільярдів «добровільних» внесків на потреби розвитку альтернативної енергетики. Передбачається, що гроші підуть також на субсидії будівельним компаніям, які будуватимуть енергоефективні будинки. Йдеться приблизно про три мільярди євро.

В уряді також розхвалюють подовження життя АЕС створенням робочих місць: до семи тисяч додаткових працівників буде потрібно для того, аби збудувати навколо 17 реакторів захисні саркофаги з бетону. У міністерстві захисту довкілля вважають, що це захистить АЕС від терактів з використанням літаків. За підрахунками експертів, які готували звіт на замовлення уряду, щороку подальша експлуатація АЕС додаватиме 0,6 відсотка економічного зростання. Це має обернутися створенням ста тисяч додаткових робочих місць.

«Все одно залізуть у кишеню споживачам»

Менеджери енергоконцернів запевняють, що продовження «атомної ери» у Німеччині дозволить уникнути подорожчання електрики. Однак Ганс-Петер Водніок дивиться на ці заяви скептично, з огляду на нові мільярдні податки. «Я не думаю, що у підсумку нові податки концерни сплачуватимуть у збиток власній рентабельності. Гадаю, ці додаткові витрати він витягне з кишені споживачів електроенергії», - зазначає експерт.

Економісти застерігають прибічників і противників атомної енергії від швидких висновків і простих аргументів. Як розвиватиметься німецька енергетика і хто за це платитиме, стане зрозуміло лише після 28 вересня, коли буде представлення державна енергетична стратегія. Однак вже нині зрозуміло: з точки зору екології знайти оптимальне рішення не легше, ніж з економічної. З одного боку, атомна енергія дозволяє зменшувати викиди вуглекислого газу, які спричиняють вугільні станції. З іншого боку – радіоактивні відходи. До речі, радіоактивні відходи ввозитимуться до Німеччини і тоді, коли вона закриє свої АЕС. Адже сусідні країни, з яких Німеччина імпортуватиме здебільшого атомну енергію, напевно, відправлятимуть відходи до країни-споживача енергії, зауважують експерти.

Автори: Міхаель Браун/Євген Тейзе

Редактор: Леся Юрченко

Також за темою