Астронавт Томас Райтер: ″Через 20 років люди висадяться на Марсі″ | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 09.07.2011
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Астронавт Томас Райтер: "Через 20 років люди висадяться на Марсі"

Директор управління пілотованих космічних польотів Європейського космічного агентства Томас Райтер в інтерв’ю Deutsche Welle поділився своїм досвідом польотів на "Союзі" і шаттлі, а також назвав терміни висадки на Марсі.

Поверхня Марса

Поверхня Марса

Директор управління пілотованих космічних польотів та операцій Європейського космічного агентства, німецький астронавт Томас Райтер літав до космосу на російському кораблі "Союз" та на американському космічному човнику Discovery. Він працював на російській орбітальній станції "Мир" та на Міжнародній космічній станції (МКС), кілька разів виходив у відкритий космос. Загалом Томас Райтер провів на орбіті 350 днів.

Німецькі школярі роздивляються фото Томаса Райтера в музеї

Німецькі школярі роздивляються фото Томаса Райтера в музеї

Deutsche Welle: Космічний човник Atlantis відправився в останній політ. США закривають програму спейс-шаттлів. П'ять років тому Ви літали на Міжнародну космічну станцію на американському човнику Discovery. Які у вас спогади про цей політ?

Томас Райтер: Найкращі. Тут просто напрошується порівняння з російським космічним кораблем "Союз", на якому я літав на орбітальну станцію "Мир" в 1995 році. В шаттлі місця більше, у ньому комфортніше, як під час старту, так і під час спуску. Повертатись на землю комфортабельніше, тому що перевантаження лише півтораразове. А от у кораблі "Союз" тебе втискає в крісло чотириразове перевантаження. Якщо ти до цього провів півроку на станції в умовах невагомості, різниця дуже й дуже відчутна.

- Виходить, російські кораблі "Союз" не можуть стати повноцінною заміною американським космічним човникам?

- Вони виконують свою функцію як транспортний засіб. Головне завдання полягає не в тому, щоб створити астронавтам максимальний комфорт, а в тому, щоб забезпечити роботу МКС. Це завдання російські "Союзи" виконують. Інша річ, що шаттл може взяти на борт 7 астронавтів і до 20 тонн вантажу, тобто більше, ніж "Союз". Виникає проблема: як доставляти на Землю проби, результати наукових експериментів, проведених на борту МКС.

- Космічні човники вже не літатимуть. Не призведе це рано чи пізно до відмови від Міжнародної космічної станції?

Томас Райтер очолює управління пілотованих космічних польотів Європейського космічного агентства

Томас Райтер очолює управління пілотованих космічних польотів Європейського космічного агентства

- В жодному разі! Постачання МКС буде забезпечуватися наявними засобами доставки: російськими "Союзами" і вантажними кораблями "Прогрес", європейським космічним транспортником ATV та японськими кораблями HTV. В усякому разі, до кінця цього десятиліття. Я не сумніваюсь у тому, що експеримент із залученням комерційних фірм вийде. Наприклад, якщо консорціум SpaceX зможе успішно завершити роботу над системою доставки Falcon 9 і пилотованим кораблем. Це полегшить доставку астронавтів на орбіту і підвищить безпеку польотів у випадку технічних проблем з кораблями "Союз". Адже і з американськими шаттлами, на жаль, виникали проблеми.

- У 60-ті, 80-ті роки космічні польоти були справою престижу, змагання окремих країн. Що змінилося з тих пір? Чи не втратила космонавтика своє політичне значення?

- Ні, я не думаю, що тут багато змінилося. Польоти в космос і сьогодні можна вважати справою престижу, вони є показником високого технологічного розвитку. Крім науково-технічного, вони мають ще й важливе суспільне значення. Космічні польоти – це стимул для молодих людей присвятити себе науці. Це конкретна мрія про те, що стане можливим у майбутньому. Слава Богу, космічна гонка часів "холодної війни" залишилась в минулому. Але здорова конкуренція зберігається, і вона приносить користь справі. Я, наприклад, упевнений, що люди висадяться на Марсі. Терміни назвати складно. Я вважаю, що знадобиться не менше 20 років на підготовку. Перед пілотованим польотом на Марс треба удосконалити системи життєзабезпечення і захисту від радіації. Тому зараз більш близька мета - це висадка на Місяць. А через 20 або 30 років ми справді зможемо відправляти астронавтів на Марс.

Розмовляв: Тобіас Ольмайєр
Переклад: Андрій Бреннер
Редактор: Захар Бутирський

DW.COM