Аспірантура для «космонавтів» | Новини й аналітика про Німеччину, Україну, Європу та світ | DW | 17.09.2010
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Головна

Аспірантура для «космонавтів»

Неосяжність всесвіту здавна не дає спокою земним мислителям. Однак сьогодні науковці більше цікавляться практичними питаннями. В рамках аспірантської програми Space Life досліджують, зокрема, виживання людей у космосі.

default

Space Life - це все навколо теми "людина і космос"

Молода науковець Тіна Кох вже більше року досліджує, як реагують людські злоякісні клітини на опромінення в умовах космосу. «Це генетична лабораторія, перший ступінь безпеки. Я вбираю рукавиці і дістаю клітини з інкубатора. Важлива стерильність. Треба транспортувати клітини на опромінення. Вони дуже не люблять, коли їх дістають з інкубатора – для них це неабиякий стрес», - дбайливо розповідає аспірантка про клітини, немов це якісь милі звірятка.

Лабораторія для Тіни – рідний дім. Якщо вона з таким же ентузіазмом працюватиме і надалі, колись її дослідження можуть допомогти захищати астронавтів від небезпечного опромінення. 29-річна дослідниця вивчала біологію. Коли шукала місце в аспірантурі, в інтернеті випадково наштовхнулася на програму Space Life.

Напрямки досліджень різні, мета - одна

Alankrita Mrigakshi Doktorandin im Space Life Studium des DLR

Аланкрита приїхала з далекої Індії

25 молодих науковців з усього світу досліджують та експериментують під егідою Німецького аерокосмічного центру. Центр має лабораторії у 13 містах Німеччини, однак основні дослідження сконцентровані у Кельні. Аспірантську програму центр веде у співпраці з цілою низкою університетів – від Кіля до Реґенсбурга. Лекції читаються блоками по три місяці - англійською мовою. Раз на рік всі аспіранти збираються, аби представити один одному свої проекти.

Аланкрита Маґатшкі у себе на батьківщині, в Індії, вивчала фізику, математику та електротехніку. До далекої Німеччини наважилася поїхати заради науки. «У програмі Space Life мене захоплює те, що тут разом, в одній будівлі, працюють науковці зовсім різних напрямків. Мета у всіх спільна – краще зрозуміти життя у космосі», - каже дослідниця. На відміну від однокурсниці Тіни Кох, 24-річна Аланкрита мріє досліджувати загадки всесвіту вже давно. Натхнення прийшло однієї миті далекого 1994 року, коли в Індії було сонячне затемнення.

Тим часом Тіна Кох зі своїми злоякісними клітинами вже дісталася однієї з лабораторій, розташованих у підвалі Кельнського аерокосмічного центру. Вона регулярно приносить сюди клітини на деякий час, аби щоразу порівнювати їхній стан. «Ось наша рентгенівська установка. Сюди ми зараз помістимо наші клітини і будемо опромінювати їх, аби потім подивитися, які гени активуються», - пояснює аспірантка.

Космос їм тільки сниться

Тіна застерігає від розчарування усіх тих, хто під Space Life уявляє собі різні тести у капсулах невагомості і усіляку іншу дивовижу. Зрештою, її повсякденна робота не дуже відрізняється від буднів звичайного біолога.

Studentin Tina Koch Doktorandin im Space Life Studium des DLR Flash-Galerie

Тіна у лабораторії

«Якщо поглянути окремо на мій проект, космос і на думку не спаде. Я, по суті, не роблю нічого такого, чого я не робила до приходу у цей центр. Я сиджу у лабораторії, працюю з клітинами. Це лише маленька частинка у великому «пазлі», яким є наш проект дослідження космосу», - зауважує Тіна Кох.

Фізик з Індії Аланкрита на комп’ютері розробляє фіктивні моделі всесвіту, колега-біолог з Китаю досліджує, як змінюється у космосі кістковий мозок, а спортивний психолог в одному із сусідніх з Тіною кабінетів розробляє спеціальну тренувальну програму для астронавтів. Далеко не кожен з молодих науковців після написання дисертації знайде роботу, пов’язану безпосередньо із космосом. Однак успішна наукова кар’єра майже гарантована. Адже дослідники з «космічної» сфери мають дуже непогану репутацію. Зрештою, їм належать численні корисні інновації, які знайшли широке застосування у повсякденному житті. Це і сковорідка з тефлоновим покриттям, і ортопедичний матрац з «холодної» піни або спортивні програми, які розроблялися для космонавтів і прижилися у сфері посттравматичної реабілітації.


Автори: Сузанне Кордс/Євген Тейзе
Редактор: Леся Юрченко