Асоціація з ЄС: коли і менше половини виконаного - успіх | Політичні новини з України: аналітика, прогнози, коментарі | DW | 27.02.2018
  1. Inhalt
  2. Navigation
  3. Weitere Inhalte
  4. Metanavigation
  5. Suche
  6. Choose from 30 Languages

Україна

Асоціація з ЄС: коли і менше половини виконаного - успіх

В українському уряді констатують: виконано менше половини завдань з імплементації угоди про асоціацію з ЄС. Однак процес пішов трохи швидше. Експерти закликають не мати завищених очікувань від української бюрократії.

Уряд Гройсмана у виконанні плану реформ може похвалитися лише окремими успіхами

Уряд Гройсмана у виконанні плану реформ може похвалитися лише окремими успіхами

Починаючи з 2017 року Україна пришвидшила виконання своїх зобов’язань згідно з угодою про асоціацію із ЄС. Такими є головні результати опублікованого днями урядового звіту. Водночас темпи виконання українською владою свого "домашнього завдання" залишаються скромними - 41 відсоток від запланованого. Звіт було підготовано урядовцями спільно з експертами проекту Європейського Союзу "Аssociation4U". У ньому зафіксовано поступ, досягнутий у 24 різних сферах - від національної безпеки до освіти - протягом минулого року. Зроблене зіставляється із тим, скільки було заплановано згідно з угодою про асоціацію із ЄС.

Успіхи в енергетиці, провал в охороні здоров'я

Попри загальний невисокий відсоток виконаної роботи, декілька сфер вирізняються відносно великим прогресом. У сфері освіти і фінансів зафіксовано навіть стовідсоткове виконання плану згідно з угодою про асоціацію. Енергетика та гуманітарна політика отримали по 71 відсотку, підприємництво - 62 відсотка, а усунення технічних бар’єрів у торгівлі - 59 відсотків.

За словами виконавчої директорки Українського центру європейської політики Любові Акуленко, йдеться передусім про галузі із гарним менеджментом та відсутністю передумов до спротиву змінам. Так, у фінансовій сфері це призвело до того, що план виконується завчасно. Дослідниця додає: високими темпами виконання угоди також відзначаються сфери пов’язані із експортом. Бізнес і чиновники тут прямо зацікавлені у якнайшвидшій гармонізації правил гри із ЄС.

"Але з цілком очевидних причин найбільше уваги прикуто до аутсайдерів", - додає Акуленко. Опитані DW експерти окремо відзначили: у сферах охорони здоров’я (чотири відсотка виконаних завдань), транспорту (11 відсотків) та державних закупівель (22 відсотки) ситуація з виконанням угоди про асоціацію є найгіршою. Значні зауваження, також викликали митні питання та проблеми, пов’язані із захистом інтелектуальної власності, каже Акуленко. "Фактично, в нас багато секторів виявилися не готовими до адаптації до європейських норм. Вони мають іншу філософію, вважають, що це дорого та не бачать глобального стимулу до змін", - зазначає дослідниця.

Найгірше працює Верховна Рада

Окрім різних галузей, звіт розглядав і те, наскільки ефективно над впровадженням Угоди про асоціацію працюють окремі владні інституції. Відповідно до оцінки урядовців та експертів, найгірше із цими задачами працює парламент. Верховна Рада впоралася лише із 32 відсотками від запланованого на 2017 рік обсягу роботи. Уряд, натомість, із 42 відсотками показав результат, близький до середнього. Ситуацію трохи рятують інші відомства, зібрані у звіті під загальною категорією "інші органи державної влади", адже їхній показник становить 50 відсотків.

Реформи найчастіше буксують у Верховній Раді

Реформи найчастіше буксують у Верховній Раді

Для Акуленко поганий показник парламенту не є дивним. За її словами, Верховна Рада є місцем, де сконцентровані різні ділові інтереси. Відповідно, представники тих галузей, які не бачать для себе зиску від впровадження Угоди про асоціацію, блокують або, щонайменше, не допомагають ухваленню відповідних законопроектів. Втім, заступник голови Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Павло Кухта додає: іноді проблеми у парламенті виникають не лише через відсутність політичної волі або спротив лобістів, а й через низьку якість законопроектів та концептуальні розбіжності між депутатами. Втім, і він називає Верховну Раду, "найвужчим місцем" для проходження відповідних ініціатив.

"Це не просто бюрократична писулька"

"Виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС не можна вимірювати в цифрах, оскільки цей процес є досить складним та всеохоплюючим", - запевнила під час презентації звіту генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина. Втім, Акуленко зазначає саме наочна оцінка просування у виконанні угоди є вкрай необхідною. Вона упевнена - такий підхід дозволяє пояснювати пересічним українцям, що підписанням угоди справа не завершується, та надає змогу оцінювати тенденції, зокрема й негативні.

За словами Кухти, сам факт того, що уряд підготував документ такої якості є позитивним сигналом. "Це не просто бюрократична писулька. Це свідчення того, що Україна почала системно підходити до питання виконання Угоди про асоціацію", - каже експерт. За його словами, бажання бачити кращі цифри є цілком природнім, але 41 відсоток виконаних завдань з амбітного плану Угоди про асоціацію вже є значним досягненням для української бюрократії. "Це масштабні зміни у всіх сферах життя, а весь наш державний апарат створений так, аби ніколи не змінюватися", - пояснює Кухта.

Дивитись відео 01:22
Now live
01:22 хв

Як Україна йшла до Угоди про асоціацію: 10 років і 1 революція (01.09.2017)

Аудіо й відео до теми